КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ, 26ЛИСТОПАДА 2021
Фахівці ДТЕК Київські регіональні електромережі встановили у Дендрологічному парку «Олександрія» Національної академії наук України*, що у м. Біла Церква Київської області, 30 штучних гніздівель для сов. Так допомагають зберегти рідкісні види цього птаха, занесені до Червоної книги України та Бернської Конвенції.
Совката вухата сова— рідкісні види сови на території України, занесені до Бернської Конвенціїпро охорону дикої флори і фауни, Конвенції CITESта Червоної книги України. Чисельність цих птахів зменшується через людську діяльність, а саме вирубку лісів та лісопаркових зон. Щоб допомогти зберегти популяцію сов, фахівці ДТЕК Київські регіональні електромережі виготовляють та монтують на деревах штучні гніздування. Це особливі ящики, які імітують дупло дерева.
«ДТЕК трансформує бізнес відповідно до Нової стратегії 2030, заснованої на принципах ESG, цінностях та відповідальності за прогрес у досягненні цілей сталого розвитку Глобального договору ООН. У минулому році ми почали встановлювати спеціальні платформи для гнізд лелек. Завдяки такій ініціативі ми зберегли близько 200 білих лелек, 120 з яких — пташенята. В цьому році ми продовжили укріплювати гнізда лелек та встановлюємо 50 платформ у Київській області. Крім того, наразі ми подбали про популяцію сов та встановили 30 штучних гніздівель. Ці наші ініціативи відповідають Цілі сталого розвитку №15 «Збереження екосистем суші» ГД ООН», — розповів генеральний директор ДТЕК Київські регіональні електромережі Віталій Шайда.
Штучні домівки фахівці ДТЕК Київські регіональні електромережі власноруч виготовили і за допомогою автовишки встановили на найбільш зручній для сов висоті — 5-7 метрів. Місця для встановлення узгоджувалися з представниками Дендрологічного парку «Олександрія» Національної академії наук України.
«Раніше біля одного з ставків, що в парку, стояла стара липа і в ній жила сова. Протягом трьох років я кожного дня спостерігав за цією совою: як вона виводила пташенят, приносила їм їжу. В цьому році липа впала і тепер сові немає де жити. Завдяки встановленим енергетиками штучним гніздівлям для сов ми сподіваємося, що їх популяція в парку збільшиться», —наголосив єгер Григорій Тіга.
Короткевідео про те, як спеціалісти ДТЕК Київські регіональні електромережі встановлюють штучні гніздівлі для сов можна за посиланням.
Якповідомлялося раніше, у 2020 році ДТЕК Київські регіональні електромережі долучився до програми орнітологічної безпеки ДТЕК Мережі. В минулому році оператор системи розподілу встановив 41 платформу для гнізд лелек в області. У цьому році компанія взяла участь в еколого-просвітницькому проєкті #Лелеченькита встановлює 50 платформ для гнізд лелек.
*Дендрологічний парк «Олександрія» Національної академії наук України належить до числа найбільших парків України з територією більше ніж 400 га. На території парку знаходиться більше 100 видів деревних, чагарникових та трав’янистих рослин та утримуються більше, ніж 86 колекційних видів тварин і птахів, з яких 13 видів занесені до Червоної книги України.
ДОВІДКА
ДТЕК– лідер і найбільший приватний інвестор енергетичної галузі України. Наші підприємства видобувають вугілля і природний газ, виробляють електроенергію на сонячних, вітрових і теплових електростанціях, здійснюють трейдинг енергоресурсами на українському і зарубіжних ринках, розподіляють і поставляють електроенергію споживачам, надають клієнтам послуги з енергоефективності та розвивають мережу швидкісних зарядних станцій.
У Новій стратегії 2030 ДТЕК зобов'язався трансформувати бізнес в більш екологічний, ефективний і технологічний, керуючись принципами ESG. Стратегічна мета – досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року. Для цього створена краща експертиза в галузі, щоб впроваджувати інновації та нові технології, створювати нові напрямки бізнесу і реалізувати масштабну програму цифрової трансформації.
У ДТЕК працює 60 тисяч співробітників. Підприємства ДТЕК визнані кращими роботодавцями України за рейтингами міжнародної аудиторської компанії EY і ділових видань України.
У 2020 році капітальні вкладення ДТЕК склали 12 млрд грн, податкові відрахування – 21 млрд грн.
100% компанії належить SCMLimited. Кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.
