У Кагарлицькому районі згідно з лабораторними даними за 2013 рік якість води із джерел централізованого водопостачання (комунальні, відомчі та сільські водопроводи) не відповідає вимогам ДСаНПіН 2.2.4-171-10 «Державні санітарні норми та правила. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-хімічними показниками – в 20,1%, за бактеріологічними показниками – в 5,9% із усіх досліджених проб води.
Вода із джерел децентралізованого водопостачання (колодязі) не відповідає вимогам ДСаНПіНу за санітарно-хімічними показниками – в 11,7%, за бактеріологічними показниками – у 12,1% із усіх досліджених проб води.
Згідно із санітарно-гігієнічними нормативами питна вода нормується:
1) за органолептичними показниками (запах, забарвленість, смак та присмак), фізико-хімічними показниками (водневий показник, залізо загальне, загальна жорсткість, марганець, мідь, сульфати, сухий залишок, хлориди та ін.), за санітарно-токсикологічними показниками (амоній, нітрати. нітрити, фториди, перманганатна окислювальність та ін.).
2) за мікробіологічними показниками (загальне мікробне число, загальні коліформи, ешеріхії колі, ентерококи, патогенні ентеробактерії та ін.).
3) за паразитологічними показниками (патогенні кишкові найпростіші: а) цисти лямблій, дизентерійних амеб та ін., б) кишкові гельмінти (клітини, яйця, личинки) – присутність яких не допускається в питній воді. Нормується також сумарно альфа- і бета- активність питної води.
Водопровідна вода не відповідає вимогам ДСаНПіНу за вмістом заліза в 9% досліджених проб, за загальною жорсткістю в 8%. Вода із колодязів не відповідає санітарно-гігієнічним. нормативам за вмістом нітратів у 38%, за загальною жорсткістю в 20% досліджених проб.
Яке санітарно-епідеміологічне значення мають показники, за якими якість питної води найчастіше не відповідає вимогам ДСаНПіНу: розглянемо деякі з них.
Залізо. У підземних водах залізо знаходиться в основному у вигляді гідрокарбонату закису і при контакті із повітрям утворюється гідрат окису заліза у вигляді бурих пластівців, які надають воді (при вмісту заліза більше 1мг/л) забарвленість, каламутність та металевий в’яжучий присмак. Високий вміст заліза погіршує органолептичні властивості води, псує смак чаю, кави, при пранні білизни надає їй жовтий відтінок, робить воду непридатною в маслосироварній та текстильній промисловості, веде до посиленого розмноження залізистих мікроорганізмів у водопровідних трубах, що зменшує їх просвіт, а при відриві відкладень від стінок значно погіршує зовнішній вид та смак води.
Слід відзначити, що в Київській області, характерний підвищений вміст заліза в природній воді із підземних джерел водопостачання, в т.ч. із артезіанських свердловин.
Нітрати – один із кінцевих продуктів мінералізації азотовмісних органічних речовин. У природних чистих водах (у відкритих та підземних джерелах) їх кількість невелика і не перевищує 0,1 мг/л. Але в ґрунтових водах. що залягають на глибині до 20м, у незахищеному водоносному горизонті , в колодязній воді їх кількість може доходити до сотень мг/л. Це пов’язано із забрудненням грунту органічними азотовмісними речовинами від тваринницьких ферм, вигрібних ям, дворових туалетів, кладовищ, біотермічних ям, складів добрив та пестицидів.
Використання колодязної води із великим вмістом нітратів (більше 40мг/л) для приготування дитячих харчових сумішей викликає в грудних дітей тяжке гостре захворювання – «водну нітратно-нітритну гемоглобінемію (ціаноз, тахікардію, судоми) – і може мати летальний наслідок .
У дітей старше одного року та в дорослих гострого токсичного ціанозу не виникає, але зростає вміст метгемоглобіну в крові, що погіршує транспортування кисню до клітин.
Жорсткість води. Загальна жорсткість води обумовлена вмістом розчинених солей кальцію та магнію у вигляді гідрокарбонатів, карбонатів, хлоридів, сульфатів тощо.
При кип’ятінні води загальна жорсткість зменшується на величину усуваної жорсткості – гідрокарбонати кальцію та магнію руйнуються та випадають в осад у вигляді карбонатів (накип). Постійна жорсткість залишається після кип’ятіння і обумовлена хлоридами, карбонатами та сульфатами кальцію та магнію.
Вода із загальною жорсткістю до 3,5 ммоль/дм3 – м’яка вода, від 3,5 до 7 середньої жорсткості, від 7 до 10 –жорстка вода, більше 10 – дуже жорстка вода.
Вода із жорсткістю понад 10 ммоль/дм3 має неприємний смак, може викликати диспепсичні явища та нирковокам’яну хворобу, на фоні йодної недостатності призводить до розвитку зобної хвороби.
Для питних цілей кращою є вода середньої жорсткості. Для господарчих та промислових потреб – м’яка вода. У жорсткій воді погано розварюється м'ясо та бобові, погано настоюється чай, збільшується споживання мила, при митті голови – волосся стає жорстким, тканини втрачають м’якість, збільшується відкладання накипу в котлах.
Якщо епідемічні показники перевищують нормативні величини, то це говорить про органічне, у т.ч. фекальне забруднення води, що може привести до виникнення гострих кишкових інфекційних захворювань водної етіології.
Яких санітарних норм та правил потрібно дотримуватись та які заходи необхідно провести на джерелах централізованого та децентралізованого водопостачання щоб якість питної води відповідала нормативам: по м.Кагарлику – на водопроводі КП «Кагарликводоканал» (водозабірні свердловини № 1,2,7) слід установити станції знезалізнення води з тим, щоб зменшити вміст заліза до нормованих величин – не більше 0,2 мг/дм3.
Для централізованого забезпечення питною водою всього населення м.Кагарлика необхідно збільшити потужність діючих водопроводів шляхом проектування та будівництва нових водозабірних свердловин, резервуарів чистої води та водопровідних мереж із використаннямпластикових труб.
Власникам комунальних, відомчих та сільських водопроводів необхідно привести їх у належний санітарно-технічний стан, виключити можливість забруднення водоносного горизонту через негерметичність оголовків водозабірних свердловин, обладнати зони суворого режиму, проводити два рази на рік (весною та восени) дезінфекцію водопроводів із подальшим лабораторним дослідженням питної води, забезпечити проведення контролю радіаційної безпечності питної води один раз на три роки, отримати дозвіл на спецводокористування, оформити паспорти на свердловини, забезпечити інвентаризацію та належний облік діючих водозабірних свердловин, провести тампонаж недіючих свердловин та колодязів.
При будівництві колодязів, з метою отримання доброякісної води та виключення можливості її забруднення, бажано використовувати водоносний горизонт на глибині до 20 метрів, захищений із поверхні водонепроникними породами, в т.ч. глинистими грунтами. Місце під криниці вибирати на основі гідрогеологічних даних: вище по потоку ґрунтових вод, на підвищеній ділянці, на відстані не менше 20 метрів від дворових туалетів, компостних ям, та інших джерел забруднення. Колодязь повинен бути ізольований від проникнення поверхневого стоку (дощових та талих вод).
Влаштування стінок колодязя слід проводити із монолітного залізобетону або залізобетонних кілець , а за їх відсутності використовувати цеглу, камінь або дерево. Стінки колодязя повинна бути без шпарин. Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більш ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. Наземна частка колодязя (оголовок) влаштовується не менш як на 0,8-1,0 м вище поверхні землі та обладнується кришкою з навісом. Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні) або обладнати колодязь коловоротом із відром для загального користування.
Головам сільських рад необхідно привести колодязі загального користування в належний санітарно-технічний стан та забезпечити щорічні лабораторні дослідження питної води із криниць, яка використовується для приготування страв дітям до трьох років на вміст нітратів. Дані дослідження проводяться безкоштовно Обухівським міжрайонним відділом лабораторних досліджень ДУ «КОЛЦ ДСЕС «за адресою: м. Кагарлик, вул. Комунарська, 16, т. 04573-5-12-31, м. Українка, вул. Будівельників 9, т.-04572-2-15-04, 2-12-63.
Колодязьну воду з вмістом нітратів більше 40 мг/л забороняється використовувати для приготування дитячих харчових сумішей та дитячого харчування дітям до трьох років із метою запобігання виникненню гострого захворювання – «водної нітратно-нітритної метгемоглобінемії».
Слід пам’ятати, що коли питна вода не відповідає нормативам, то можна використовувати різні системи доочистки води: від фільтрів глекового типу чи насадок на кран, багатоступеневих фільтрів із використанням іонообмінних смол до фільтрів на основі зворотного осмосу. Як альтернативу для пиття та приготування страв бажано використовувати бутильовану воду.
Кагарлицька міжрайонна прокуратура 16.06.2014р провела міжвідомчу нараду з питань реалізації програми «Забезпечення населення Київської області якісною питною водою в достатній кількості на 2011-2020 рр.» і «Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2016 року». Прийнята відповідна постанова міжвідомчої наради з конкретними заходами щодо охорони раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, а також забезпечення населення якісною питною водою в достатній кількості.
Відповідальність за виконання вищевказаних програм покладається на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, на балансі яких знаходяться джерела централізованого та децентралізованого водопостачання.
Власенко А.В., заст. начальника управління
