Більшість людей, щоденно позбавляючись сміття, впевнені, що воно відправляється в паралельний Всесвіт. Та сміття нікуди не зникає: воно їде на найближче звалище в декількох кілометрах від вашого будинку. На цьому ваші відносини зі сміттям не закінчуються. Відходи повертаються до нас бумерангом у вигляді небезпечних речовин.
Існує багато шляхів, якими сміття повертається в наше життя. Наприклад, стічні води та атмосферні опади, потрапляючи на територію звалища перетворюються на так званий «звалищний фільтрат», що потрапляє у джерела постачання води.
Поклади сміття часто нагріваються до 50-100 ° С.
При певних умовах вони можуть мимовільно загорятися.
А ще звалища постійно і довго горять. Так, поклади сміття часто нагріваються до 50-100 ° С. При певних умовах вони можуть мимовільно загорятися. Окрім загрози пожеж для розташованих поряд районів, це також джерело отруйних речовин для людини. При горінні сміття виділяються канцерогени, що підвищують ризик розвитку ракових пухлин, або, наприклад, фосген, відомий з часів Першої світової війни як бойова отруйна речовина.
Для виділення метану непотрібно нічого підпалювати. Він утворюється сам по собі у складі «звалищного газу», у склад якого також входить вуглекислий газ. І перший, і другий в різних ступенях безпосередньо впливають на глобальну зміну клімату. А метан може призвести до вибуху, якщо не зробити систему відводу газу на сміттєзвалищі. Та це історія не про нас. Такі споруди на українських звалищах – поодинокі випадки. Більша частина сміттєзвалищ побудована без використання природоохоронних технологій та являють собою просто складування сміття на ділянці землі, що ніколи не зможе бути повністю відновленою.
Гниття на звалищах практично ніколи не відбувається, оскільки у багатометрових«сміттєвих баштах» доступ кисню просто неможливий.
Можливо для когось аргументом у захист звалищ буде процес гниття, що начебто здатний перетворювати всі відходи на корисний для грунту перегній. Дозвольте вас розчарувати: гниття на звалищах практично ніколи не відбувається, оскільки у багатометрових «сміттєвих баштах» доступ кисню просто неможливий. Такі звалища можуть лише приманювати гризунів, безпритульних тварин, що безкотрольно там розмножуються та стають розповсюджувачамиінфекцій.
З точки зору забруднення повітря та отруєння довкілля, горіння сміттєзвалищ – найстрашніше, що може бути. Виділяється цілий будет канцерогенів та мутагенів. Найрозповсюдженіші з них – діоксини та діоксиноподібні сполуки. Вони утворюються при спалюванні органіки в присутності хлору та хлорвмісних сполук. Це одна з найнебезпечніших отрут, що діє на клітковому рівні. Це призводить до канцерогенних та мутагенних ефектів, беспліддю, і т.п.
Діоксини дуже довго розкладаються у природі. Навіть одна молекула цієї речовини може призвести до захворювання. Вони в принципі дуже шкідливі для людини та всіх живих організмів.
Жінки, що проживають в радіусі 1 милі (1,6 км) від звалища,
мають на 12% більшу ймовірність народити хвору дитину.
Відсутність системи переробки сміття і існування звалищ – це не просто естетична проблема. Це пряма загроза нашому здоров’ю. Вчені з Єльського університету і Департаменту здоров'я штату Нью-Йорк, дослідили здоров'я 27115 немовлят. Було отримано наступні висновки: жінки, що проживають в радіусі 1 милі (1,6 км) від звалища, мають на 12% більшу ймовірність народити хвору дитину. Подальший аналіз показав, що проживання біля звалищ підвищує ймовірність розвитку порушень нервової системи на 29%, кістково-м'язової системи на 16%, захворювань шкіри на 32%.
Провідний фахівець з питань цивільного захисту
Кагарлицького РС СЕКРЕТ Владислав Олександрович