На жаль, часом дійсно стаються неприємні ситуації, коли, проходячи повз полиці супермаркету, покупець випадково впускає товар, або товар, не належним чином зафіксований, падає з полиць. І навіть якщо вини покупця немає, як правило, співробітники магазину вимагають сплатити за зіпсований (розбитий, пошкоджений) товар. Проте у таких ситуаціях існує багато нюансів, тому потрібно насамперед з’ясувати, хто насправді винен у пошкодженні товару – відвідувач чи адміністрація магазину, яка не подбала про надійне зберігання продукції, що, можливо, навіть загрожувало вашому життю, а може винен зовсім інший покупець, з вини якого і був зіпсований товар. А найголовніше, що потрібно знати: Закон України «Про захист прав споживачів» стоїть на боці покупця в таких ситуаціях !
Продавець повинен довести вашу вину
На перший погляд, закон однозначно говорить про те, що збитки, завдані іншій особі, повинні бути відшкодовані. Але не все так просто, якщо це сталося на території супермаркету. Якщо взяти ситуацію з пошкодженням товару в супермаркеті, необхідно виходити з того, що ризик випадкового пошкодження речі несе її власник. Тобто на момент до покупки це магазин. Але в той же час не потрібно забувати і ту норму Цивільного кодексу, яка говорить, що шкода, завдана майну іншої особи, підлягає відшкодуванню. Однак тут ще треба довести, що в цій ситуації існує вина покупця. Для цього необхідно зібрати цілий ряд доказів – свідчення свідків, фіксація камер відеоспостереження супермаркету. У Цивільному кодексі Україні про ризик випадкового пошкодження сказано у статтях 323, 668 та 1166. Але щоб звинуватити вас у тому, що ви розбили річ, адміністрація дійсно повинна мати докази. Тому якщо реальних доказів немає, то чому ви повинні за це платити?
Крім того, потрібно ще довести, що пошкодження речі сталося з вашої вини. Можливо, ви й розбили товар, але сталося це через те, що він стояв на полиці погано закріплений, а значить, адміністрація не подбала про його надійне зберігання. Можливо, вас штовхнув інший покупець, і ви навалилися на стелаж з посудом. Може бути й таке, що ви просто проходили повз розбиту банку з помідорами і з вас вирішили зробити винуватця.
Винен чи ні, встановлює тільки суд
У будь-якому випадку, якщо з вами трапилася така неприємність – не панікуйте і не поспішайте платити «по чеку». Адекватно оцініть ситуацію і дійте відповідно до букви закону, який цілком на вашому боці. Такі виплати мають відбуватися виключно через суд, на якому ще необхідно довести вину покупця, в тому числі й те, що мала місце зумисна дія. Нічого на місці не оплачується, на місці тільки фіксується.
Відтак ви маєте повне право відмовитися платити за пошкоджений товар. Якщо адміністрація супермаркету все ж наполягає на вашій вині, вимагайте скласти акт про нанесення шкоди та надати факти, що доводять вашу вину. Обов’язково простежте, щоб були свідки, які зможуть підтвердити або спростувати інформацію, яка буде записана в акті. У зазначеному документі мають бути підписи самого покупця, адміністрації супермаркету і свідків. Його передають до суду і далі вже представники закону розбираються в ситуації, після чого, на підставі фактів та доказів, виноситься рішення – повинні ви відшкодовувати збитки чи ні. Можливо, за розбиту пляшку пива вам буде простіше заплатити, ніж ходити по судах. Але це справа принцип: якщо ви розумієте, що це сталося не з вашої вини, чому ви маєте платити за це? Крім того, уявіть, якщо б на місці цієї пляшки пива опинилась пляшка дорогого марочного коньяку…
Право споживача – вільний вибір продукції
Може трапитися й так, що адміністрація відмовляється складати будь-які документи і продовжує вимагати негайного відшкодування збитку. У такому випадку, нагадайте їм про пункт 2 статті 17Закону України «Про захист прав споживачів», в якому говориться: «Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту». Випадково розбитий товар не був вашим вибором, ви не зобов’язані його купувати.
Примус, докучання, неналежний вплив – незаконні
Якщо гнів адміністрації міцнішає і вас не випускають з приміщення супермаркету, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Зокрема, пункти говорять: «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п.4). Крім того, «Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: 1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати… 4) вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання» (Закон України «Про захист прав споживачів», ст. 19, п. 5).
