…У понеділок 14 липня в Кагарлику відбулася хресна хода: до керівництва району та міста, а також правоохоронних органів зі зверненням прийшли вірні УПЦ, духовенство району на чолі з благочинним Кагарлицького округу прот. Василієм Синюком. У зверненні йдеться:
«Ми, члени Свято-Троїцької релігійної громади Української Православної Церкви та православні віруючі Кагарлицького району – законослухняні громадяни України, обурені намаганням деяких жителів міста, котрі не є ні членами нашої громади, ні прихожанами храму, грубо втручатись у життя нашої громади, визначати, в якій юрисдикції їй знаходитись, зводити наклепи, зазіхати на майно громади та погрожувати запалюванням Храму. Такі дії, наміри та погрози є злочинним і протиправними діяннями, що порушують Конституцію України, котра гарантує свободу совісті та віросповідання, а також руйнують засади мирного співіснування різних конфесій у нашому районі.
«Для збереження міжконфесійного миру в країні необхідно забезпечити неупереджене ставлення до усіх релігійних організацій, а також забезпечити правдиве висвітлення у ЗМІ їх діяльності. Маємо з жалем констатувати, що останнім часом у ЗМІ неодноразово з’являлися повідомлення, які суттєво викривляли позицію нашої Церкви щодо ситуації в Україні. Ми розцінюємо усе це як спроби штучно протиставити нашу Церкву українському суспільству. Такі дії окремих представників ЗМІ несуть загрозу порушення міжрелігійного миру та повинні розцінюватися як вкрай деструктивні. Тому важливо, щоб, дбаючи про непорушність зовнішніх кордонів нашої держави, ми не допускали розхитування внутрішньої ситуації в країні шляхом безпідставних звинувачень та наклепів.
Ми ще і ще раз заявляємо: Українська Православна Церква виступає за державну незалежність та територіальну цілісність України. Ми рішуче засуджуємо будь-які дії, що спрямовані на підрив державного суверенітету та на розкол Єдиної Соборної України» (зі Звернення Священного Синоду УПЦ до Президента України Порошенка П.О.).
Виходячи з вищевикладеного, просимо докласти всіх зусиль у межах ваших повноважень для забезпечення домінування Законів України і на території нашого району».
Звернення було передане голові Кагарлицької РДА СМ.Будюку, голові райради В.М.Бевзу, міському голові О.О.Панюті та керівництву правоохоронних органів району.
Українське суспільство споконвіку було толерантним до прихильників різних релігій – від Київської Русі і Козаччини – до часів Незалежності. Не дивно, що й нині на вітчизняних теренах вони мирно уживаються, зокрема всі три гілки християнства (православ’я, католицизм, протестантизм) і три течії православ’я (Українська Православна Церква Московського Патріархату, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Автокефальна Православна Церква). Тільки в Кагарлику офіційно зареєстровані 9 релігійних організацій, і кожна з них має рівні права згідно з Основним Законом. Однак протягом останнього часу, звідколи триває неоголошена агресія з боку «братньої» Росії, тамтешня пропагандистська машина не тільки брутально перекручує факти, робить усілякі підтасовки і продукує відверту брехню: російські спецслужби інспірують події, які потім ворожі ЗМІ показують у «потрібному» світлі. В цьому ряду стоять численні спроби розхитати єдність України і на релігійному ґрунті. Передчасна смерть митрополита Володимира, глави УПЦ МП, який «забезпечував еволюцію формально самостійної української церкви в українському напрямку» (політолог Олексій Гарань) – лише один із таких фактів.
На жаль, з історії, у тому числі й вітчизняної, відомо, що релігійна ворожнеча за відповідних суспільно-політичних умов призводить до найкривавіших наслідків (досить згадати хоча б Коліївщину, Шевченків образ Гонти, який убиває своїх синів-католиків), і відгомін її відчувається дуже довго. У важкий для країни час, коли нас може врятувати тільки загальнонаціональна єдність, кому запраглося посіяти розбрат між співвітчизниками, використовуючи таку чутливу до подразнень релігійну струну? Невже не зрозуміло, що найбільш гучні оплески новітнім геростратам будуть чутні саме з Кремля?.. Створення єдиної Помісної Української Православної Церкви – справа майбутнього, але дії згадуваних вище «деяких жителів міста» тільки віддаляють його.
У переддень 1026-ї річниці Хрещення Русі хотілось би сподіватись, що нам, українцям-християнам, вистачить мудрості і розважливості не переступити небезпечну грань, а натомість мобілізувати всі зусилля на головному – здобутті перемоги над агресором і будівництві нової України, рівної серед рівних у європейському співтоваристві.
Микола Семенюк