Навесні та влітку традиційно збільшується кількість продавців різної домашньої продукції на вулицях міста. Як правило, «з рук» продаються овочі та молоко, інколи – риба та м’ясо. Чи безпечно купувати продукти у таких людей та в чому криється небезпека - Кагарлик.City роз’яснює головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Обухівського райуправління ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Іван ЛИСЕНКО.
- Іване Васильовичу, як законодавство регулює вуличну торгівлю, адже не секрет, що в людних місцях, особливо влітку, кількість стихійних ринків з кожним днем зростає?
- Слід пам’ятати, що єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів, це - ринок. Щоб здійснювати продаж товарів на його території, потрібно сплатити ринковий збір, мати при собі документи, які підтверджують якість продукції, медичну книжку та висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
Втім, дехто намагається обійти всі ці правила, і продає у недозволених місцях, переважно, в місцях великого скупчення людей, що є абсолютно незаконним.
У всіх територіальних громадах Обухівського району, в т.ч. і в Кагарлицькій, створені постійно діючі комісії боротьби зі стихійною торгівлею. До їх складу входять як працівники Держпродспоживслужби, так і представники поліції, органів місцевого самоврядування (як правило, інспектори з благоустрою). Вони і здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у цій сфері.
Так нещодавно у сусідньому з Кагарликом Ржищеві було ліквідовано один з осередків стихійної торгівлі поблизу магазину «Фора» - там вздовж тротуарів продавалася переважно м’ясна продукція. Усіх порушників було притягнуто до адміністративної відповідальності.
- Про які штрафи йде мова?
- Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, це незначні суми – від 17 до 119 грн, але слід мати на увазі, що оскільки рішення виносить суд, то на порушників покладається ще і сплата судового збору, а це вже немалі кошти. До того ж поліція має право до розгляду питання судом вилучати всю продукцію, яка реалізовувалася незаконно, з подальшою її утилізацією.
Якщо ми повернемося до ситуації в Ржищеві, про яку я щойно говорив, то там порушників притягли до суворішої відповідальності – по 152-й статті цього ж Кодексу – за порушення правил благоустрою територій населених пунктів, а це вже значно більші штрафи, ніж просто за незаконну торгівлю, їх максимальний розмір - 1360 гривень.
Звичайно, коли вживання в їжу харчових продуктів, придбаних у непризначених для торгівлі місцях, призвело до втрати здоров’я чи інших тяжких наслідків, то можна говорити і про кримінальну відповідальність.
- Які продукти несуть найбільшу загрозу для здоров’я людей в плані поширення інфекцій?
- Купуючи продукцію на стихійних ринках, люди серйозно ризикують своїм здоров’ям, оскільки про якість такої продукції не знає ніхто. Особливо це стосується м’ясних, рибних і молочних продуктів, які вимагають особливих умов зберігання, продажу та підлягають обов’язковій ветеринарно-санітарній експертизі.
Чому купувати «з рук» так небезпечно? Приватні особи, які виготовляють та реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. Окрім цього, за відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання. У разі отруєння такою продукцією потерпілому навіть не буде на кого пред’явити позов до суду.
Особливо слід бути уважним під час купівлі в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби, м'ясних і грибних консервів. Адже, купуючи цю продукцію на стихійних ринках, можна заодно купити і ботулізм.
Всі, мабуть, пам’ятають минулорічну інформацію про виявлення на Київщині 4 випадків захворювань на ботулізм. Нашу громаду це лихо обійшло і не в останню чергу завдяки активній роботі відповідних постійно діючих комісій, які моніторили ці питання, запобігали реалізації риби без дотримання температурного режиму та без документів.
Тож звертаюся до всіх ваших читачів не піддавати власне здоров’я небезпеці, пов’язаній із вживанням у їжу продуктів негарантованої якості.
Пам’ятайте: стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування.
Олексій Адаменко, журналіст