Після банкрутства колгоспно-радгоспної радянської системи на селі чи не єдиними рятівниками аграрного сектору в Україні стали фермери, які не дали занепасти хліборобству. На різних етапах у часи Незалежності фермерські господарства не завжди мали сприятливі умови для свого існування і розвитку, а іноді, коли до суспільних умов додавалися негативні природні фактори і був неврожай, доходило до межі банкрутства.
Із 1 липня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який запустив обіг земельсільськогосподарського призначення в Україні. Право аналізувати його плюси і мінуси залишимо експертам, але це вже стало історією, і власники землі отримали право розпоряджатися нею.
Важливо, що 28 квітня 2021 року на засіданні Верховної Ради України у другому читанні та в цілому прийнято законопроєкт №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який реформує систему управління у сфері земельних відносин, зокрема в частині пільгового викупу фермерами земельних ділянок, що отримані ними на праві постійного користування, довічного успадковуваного володіння, а також які переоформили ці права у право оренди землі.
Законодавчо передбачено пільгові умови, і право на пільговий викуп можна реалізувати з 01 липня 2021 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX.
Пільговими умовами передбачено:
- набуття у власність без проведення аукціону;
- викупна ціна – на рівні нормативної грошової оцінки ділянки;
- можливість розстрочки викупного платежу на 10 років;
- отримання права власності після сплати 1-го платежу.
Цей викуп буде відбуватися через територіальні громади, в межах яких розташовані відповідні землі.
Право на пільговий викуп земельних ділянок мають громадяни України, які набули земельні ділянки для селянського (фермерського) господарства:
- на праві довічного успадкованого володіння землею (1991 рік);
- на праві постійного користування (1992-2002 роки);
- та з 2002 року переоформили такі права у право оренди землі;
На яких підставах і хто може реалізувати право на викуп?
Право на викуп землі мають створенні (зареєстровані) селянські (фермерські) господарства або фермерські господарства, на підставі:
- державного акту на право довічного успадкованого володіння землею;
- державного акту на право постійного користування землею;
- договору оренди ділянки, якщо право оренди набуто шляхом переоформлення права постійного користування до 2010 року;
- заяви землекористувача про викуп земельної ділянки, поданої до відповідної ради громади;
Яка процедура викупу земельної ділянки?
Після отримання дозволу відповідної ради громади на викуп земельної ділянки:
- необхідно замовити у сертифікованого інженера-землевпорядника виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- інженер-землевпорядник погоджує зазначену документацію з органами влади та передає її державному кадастровому реєстратору для реєстрації ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру;
Для отримання витягу з кадастру з відомостями про земельну ділянку фермер звертається до ЦНАП із заявою про надання витягу з кадастру та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку ділянки або замовляє ці витяги онлайн через Публічну кадастрову карту.
Для викупу ділянки подається заява до ради громади. До неї додаються такі документи:
- витяг із кадастру про земельну ділянку;
- витяг із документації про нормативну грошову оцінку ділянки;
- державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, право постійного користування землею або договір оренди землі;
Рада громади приймає рішення про продаж ділянки, обраховує її вартість та готує проєкт договору про викуп; договір підписується сторонами та посвідчується нотаріально; фермер сплачує перший платіж за земельну ділянку; нотаріус реєструє право власності фермера на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав.
Саме за таким алгоритмом, визначеним Законом, діє Кагарлицька міська рада. Однак серед депутатів є такі, хто намагається створити всілякі перешкоди для реалізації фермерами свого законного права на викуп землі, фальшиво прикриваючись нібито інтересами громади, про які самі мало дбають, не голосуючи за вирішення актуальних питань життєдіяльності нашої громади.
Так, на останньому сесійному засіданні в Кагарлицькій міській раді депутат Іван Лисий заблокував розгляд заяви фермера Олексія Пителя щодо викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у нього на праві постійного користування, а потім у соцмережах назвав цей проєкт рішення ради таким, «котрий підло, підступно спрямований проти громади Кагарличчини». Чиї ж інтереси насправді відстоює пан Лисий? Може, він сам хотів би отримати ту землю? Тоді нехай спирається на законні підстави, які було викладено вище. Кожен мешканець громади, який має такі підстави, може скористатися своїм законним правом. Чому ж тоді поборник прав і свобод Іван Лисий, скориставшись ситуацією з недостатнім кворумом, маніпулює своїм голосом, аби позбавити законного права фермера – людини, яка роками працює на цій землі? Звинувачуючи місцеву владу у неправомірних діях, депутат Лисий забуває, що сам є представником цієї влади. А про справжнє відстоювання інтересів громади свідчить історія голосувань, висвітлена на сайті міської ради https://www.kagarlyk-mrada.gov.ua/ в розділі головного меню сайту «Результати поіменного голосування»: можна простежити, що в багатьох випадках, коли треба вирішити якесь важливе питання, депутат Лисий тисне кнопку «проти». Проти нашої громади.
