Традиційно Кагарлицька міська бібліотека для дорослих продовжує інформувати вас про видатних та знаних людей Кагарличчини, які прославляли і нині прославляють рідний край своїми досягненнями в державній, науковій, літературній, культурно-мистецтецькій діяльності.
Нині до вашої уваги в читальному залі бібліотеки розгорнуто інформаційно-тематичну полицю «Краяни-ювіляри Кагарлицького краю. 2019». Із документних матеріалів ви дізнаєтесь про ювілярів, які народилися в липні.
Гончар Ольга Мефодіївна. Народилася 1944 року в м. Кагарлик Кагарлицького району на Київщині.
У 1966 році закінчила фізико-математичний факультет Чернігівського педагогічного інституту, набувши спеціальності вчителя фізики та загальнотехнічних дисциплін.
Розпочала свій трудовий шлях у Петрівській школі Таращанського району на Київщині. З 1969 по 1971 рік працювала вчителем фізики й математики Кагарлицької середньої школи №1, з 1972 року – методистом Кагарлицького райвно, з 1979 року працювала заступником директора з навчально-виховної роботи Кагарлицької середньої школи №1. Багато уваги приділяла молодим спеціалістам, які працювали в школі №1. Із 1992 року — заступник голови Кагарлицької райдержадміністрації.
О.М.Гончар — координатор роботи галузей охорони здоров'я, освіти, культури, молоді, спорту та інших галузей соціальної сфери в районі. Ініціатор створення Кагарлицького районного ліцею, займалася питанням оздоровлення потерпілих від аварії на ЧАЕС і організацією харчування дітей у школах, особисто проводила навчання з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Організатор роботи зі створення матеріально-технічної бази шкіл, комп'ютеризації, з відродження пришкільних навчально-дослідних ділянок, географічних майданчиків. Під її керівництвом створено дитячий будинок «Сонечко», школу-інтернат для дітей-сиріт у с. Стрітівка, збережено матеріально-технічну базу медичних закладів населених пунктів району. На базі районних закладів було проведено багато обласних семінарів, свят всеукраїнського значення, виховано немало молодих талантів і створено десятки самобутніх колективів художньої самодіяльності.
Заслужений працівник освіти України (2000). Нагороджена Почесною грамотою Київської обласної держадміністрації (1999).
Дашевський Арон Ізраїлевич. Народився 17 липня 1904 р. у Ржищеві Київської області. Закінчив Харківський медичний інститут у 1927 році. У 1936р. захистив кандидатську, в 1940 р. отримав звання доктора медичних наук. Цього ж року став професором. До 1941р. працював у Харківському науково-дослідному інституті очних хвороб ім. Л.Л.Гіршмана. У роки Другої світової війни був провідним офтальмохірургом у госпіталях, з 1944 по 1949 роки – завідувач кафедри очних хвороб Куйбишевського медичного інституту. З 1949 року по1979 рік працював завідуючим кафедри очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту. Ініціативна та творча діяльність Арона Ізраїлевича сприяли впровадженню в лікувальних закладах унікальних методів діагностики та лікування захворювань. В офтальмологічній практиці застосовують запропоновану ним діагностичну темнову кампіметричну пробу, метод ангіоскотометрії, а також апланаційний реактотонометр. Досліджував проблеми рефракції ока, глаукоми. Обґрунтував теоретичні і практичні основи апланацій, тонографії ока. Автор методу фотоофтальмометрії. Розробив точний метод дослідження оптичної системи ока, вивчав розвиток рефракції ока в онтогенезі, розробив методи ранньої діагностики глаукоми та лікування короткозорості. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Премія АМН СРСР ім. М.Й.Авербаха, 1957.
А.І.Дашевський – автор понад 200 робіт, із них 6 монографій. Заслужений діяч науки УРСР (1965). Багато років був членом редакційної ради «Офтальмологічного журналу». Під його керівництвом захищено 6 докторських та 23 кандидатські дисертації.
16 січня 1999 р. року перестало битися серце видатного офтальмолога, фізіолога, винахідника.
Олена ШЕВЧЕНКО