20 січня 2020 року

 

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом обласної прокуратури зупинили роботу двох підпільних виробництв спирту з недоброякісної сировини. Вилучено велику партію фальсифікату.

«З незаконного обігу вилучено майже 718 тон спирту, а також обладнання для його масового виробництва спирту та документи фінансово- господарської діяльності, які використовувались у незаконній діяльності», - повідомив перший заступник начальника ГУ ДФС у Київській області Євген Азаров. «Вартість вилучених підакцизних товарів, зокрема фальсифікованого спирту, становить 143,5 мільйона гривень. Загалом вилучено товарно-матеріальні цінності на суму 148 мільйонів гривень».

У рамках проведення операції «Акциз - 2020» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено, що на території Київської та Сумської областей функціонують два підпільні виробництва. На них з недоброякісної сировини у великих обсягах незаконно виготовляли етиловий спирт, до складу якого входив метанол, що становить загрозу для життя та здоров’я людей. Так, протягом останніх років в Україні зафіксовано десятки випадків алкогольного отруєння, яке призводило до смерті людей за наслідком вживання спиртовмісних рідин з вмістом метанолу.

«У подальшому спирт етиловий реалізовувався оптовим покупцям за готівкові кошти для використання у підпільних виробництвах лікеро- горілчаних виробів. У свою чергу, виготовлена фальсифікована продукція розливалась у заборонену Законом України тару типу «Bag-in-Box» і «Tetra Pak» та реалізовувалась на чорних ринках України, а також через низку спеціалізованих сайтів у мережі Інтернет», - повідомив Євген Азаров.

За результатами проведених невідкладних заходів підпільні виробництва ліквідовано. Вилучені товарно-матеріальні цінності, у т.ч. підакцизні товари передані на відповідальне зберігання. Слідство триває.

 

 

 

 

14 січня 2020 року

 

За підсумками 2019 року малий та середній бізнес Київщини сплатив майже 2,2 млрд грн єдиного податку до місцевих бюджетів. Про це повідомив  в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він підкреслив, що цей показник на 26% або 447 млн грн перевищує надходження 2018 року. Зокрема, фізичні особи – підприємці сплатили 1,7 млрд грн, збільшивши відрахування на 33% або 420 мільйони гривень. Сільгоспвиробники перерахували до бюджетів громад 245,3 млн грн. У свою чергу, юридичні особи (ІІІ група) сплатили 246,4 млн грн, що на 12% або 27,1 млн грн більше, аніж було сплачено у 2018 році.

Нагадуємо, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, проте може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів,;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності ФОП відповідно до закону - в день отримання контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 та п.п. 298.8.6 п.298.8 ст. 298 Податкового Кодексу;

- у разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку ІV групи становить менше 75 %;

- у разі якщо платником єдиного податку ІV групи не подано податкову звітність, передбачену п.п.295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового Кодексу.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну тор­гівлю алкогольними напоями або пальним до­датково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій),

фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контр­олюючих органах.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгів­лю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю ал­когольними напоями або пальним суб’єктом гос­подарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реє­страторів розрахункових операцій.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що Державна податкова служба України затвердила нові довідники податкових пільг станом на 01.01.2020 року - №95/1 та №95/2.

Довідники містять перелік пільг із податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість,   плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Наголошуємо, що при  поданні звіту за 2019 рік слід використовувати  нові довідники податкових пільг.

Звертаємо увагу, що Звіт про податкові пільги за 2019 рік подається востаннє, оскільки з 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується обов’язок складання та подання до контролюючого органу окремого звіту про суми податкових пільг з 2020 року. Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюватиметься контролюючими органами на підставі поданої суб’єктами господарювання податкової звітності.

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року платники податків мають подавати податкову декларацію  про майновий стан і доходи за новою формою, оскільки до форми податкової декларації наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» внесені зміни.

Особливості нової форми декларації про майновий стан і доходи:

   - ряд. 8  декларації: «Категорія платника» доповнено новим критерієм: «Особа, яка заявляє право на податкову знижку»,- він застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

    - розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

   - у розд. ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «Нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «Дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Крім того, нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Податкові зобов’язання з військового збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації, а сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

 

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, платники майнових податків забезпечили місцевим бюджетам більше 2 мільярдів гривень.

Так, за наданою інформацією, у 2019 році від плати за землю місцеві скарбниці поповнилися сумою в 1,5 млрд грн. Це на 16% або 205 млн грн. більше за показник 2018 року.  На 35% зросла сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Станом на 1 січня 2020 року бюджети територіальних громад отримали 402,4 млн грн. При цьому сума додаткових коштів дорівнює 104,4 млн грн. У свою чергу, сумою у 18,5 млн грн поповнили місцеву казну власники елітного автотранспорту.  

Водночас нагадуємо, що встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2020 року становить 4723 грн.  

Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2102 грн.

У зв’язку з викладеним, змінюються суми місцевих податків та зборів, ставки яких встановлюються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад:

Єдиний податок

І група платників єдиного податку -  210,20 грн. на місяць (до 10% від прожиткового мінімуму працездатної особи);

ІІ група платників єдиного податку -  944,60 грн. на місяць (до 20% від мінімальної заробітної плати).

Податок на нерухомість (не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.) – 70,85 грн.

Туристичний збір

Для внутрішнього туризму (до 0,5% від мінімальної заробітної плати) – 23,62 грн;

Для в’їзного туризму (до 5% від мінімальної заробітної плати) – 236,15 грн.

 Єдиний соціальний внесок

Мінімальний страховий внесок становить 1039,06грн.  (22% від мінімальної заробітної плати). Максимальна величина нарахування становить 70845,0грн. (15 розмірів місячних мінімальних заробітних  плат).

 

Відкриття рахунків за новим стандартом розпочалося ще з 5 серпня 2019 року. Саме тоді усі банки почали відкривати клієнтам нові рахунки за новим стандартом, а діючі рахунки змінювати відповідно до вимог цього стандарту.  

Державна податкова служба України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 1 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.

Нагадаємо, що Нацбанком для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення  про продовження до 12.01.2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складатиметься з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.

Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Головне управління ДПС у Київській області запрошує громадян, які є землекористувачами земель Київщини, звертатись до Центрів обслуговування платників ГУ ДПС у Київській області для проведення звірки даних, на підставі яких контролюючі органи нараховуватимуть податкові зобов’язання з плати за землю.

Звертаємо увагу платників податків, що облік фізичних осіб – платників плати за землю і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Для достовірного обліку об’єктів оподаткування та відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01 січня 2020 року триває кампанія декларування громадянами  доходів, отриманих у 2019 році.

Нагадуємо, що відповідно до п.179.4 ст.179 Податкового кодексу, платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених цим розділом.

Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ, обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

 

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.

 

10 січня 2020 року

 

Співробітниками податкової міліції ГУ ДПС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури областів рамках проведення операції «Акциз - 2019» та розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України встановлено, що на території Київщини здійснюють діяльність 17 нелегальних автозаправочних комплексів без відповідних дозвільних документів.

За результатами проведених заходів в період з 28.12.2019 по 02.01.2020 припинено діяльність вищезазначених нелегальних автозаправочних комплексів, у результаті чого із незаконного обігу вилучено понад 52 тони пального на суму більше 1 млн. 160 тис. та обладнання на суму 3 млн. 300 тис., які використовувалися в незаконній діяльності. Загалом вилучено ТМЦ на суму близько 4,5 млн. гривень.

Триває слідство.

 

У 2019 році на Київщині надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 10,4  млрд грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він підкреслив, що цей показник зріс на 23%, а сума додаткових коштів на соціальні потреби мешканців дорівнює 1,9 млрд грн. 

За наданою інформацією, найбільші суми надійшли від платників податків, які ведуть господарську діяльність у Білоцерківському районі – 1,9 млрд грн, Бориспільскому – 1,8 млрд грн та Києво-Святошинському – 1,7 млрд грн.

Крім цього, Вітик повідомив про скорочення заборгованості з єдиного внеску у грудні 2019 року. Так, борг з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зменшився на 15,6 млн грн, і станом на 01 січня 2020 року  складає 595,2 млн. гривень.

ГУ ДПС у Київській області за IV квартал 2019 року сформовано та направлено боржникам більше 15 тис. вимог про сплату боргу з єдиного внеску на загальну суму 195,5 млн. гривень.

Станом на 01.01.2020 року на виконанні в органах ДВС перебуває 529,2 млн. грн.  боргу з єдиного внеску (32,5 тис. боржників), з них в  IV кварталі 2019 року ГУ ДПС у Київській області до органів ДВС передано 10,4 тис. вимог на суму195,5  млн. гривень.

У 2020 році мінімальна сума єдиного внеску дорівнює 1039,06 гривні через підвищення мінімальна заробітної плати з 1 січня 2020 року до 4723 грн (4723 х 22%). Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати, а отже максимальний страховий внесок складає 15585,90 грн.

Нагадуємо, з 03 січня 2020 року функціонують нові рахунки для сплати ЄВ, відкриті на балансі центрального апарату Казначейства України за стандартом IBAN. Перелік рахунків можна завантажити за посиланням https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Протягом січня-грудня 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 565 документальних перевірок, що на 31 перевірку менше, ніж за січень-грудень 2018 року, в тому числі 230 планових та 335 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 712,6 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 87,5 млн. гривень. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 271,4 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 48,9 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 26,9 млн. гривень.

Крім того, за січень-грудень 2019 року проведено 1 899 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 37,5 млн. грн., з яких 12,5 млн. грн. сплачено до бюджету.

Подати декларацію про майновий стан і доходи можна у будь-який зі вказаних способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

 

 

У січні-грудні 2019 року платники податків Київщини сплатили до місцевих бюджетів 14,8 млрд грн. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Зокрема, він зазначив, що цей показник у порівнянні з 2018 роком зріс на 23%, а сума додаткових для місцевих скарбниць коштів дорівнює 2,8 млрд грн.  

У контексті основних платежів платники податків регіону забезпечили 9,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 24% або 1,9 млрд грн більше за показник 2018 року.  Землекористувачі перерахували до місцевих бюджетів 1,5 млрд грн плати за землю. Темп росту до 2018 року складає 116%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 205 мільйонів гривень. Представники малого та середнього бізнесу забезпечили бюджетам територіальних громад 2,8 млрд грн єдиного податку, збільшивши динаміку приросту на 26% або 447 мільйонів гривень.

На 35% або 104,4 млн грн більше надійшло до місцевих скарбниць від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наразі сума надходжень складає 402,4 млн грн.  

За право реалізувати підакцизні товари суб’єкти господарювання Київщини сплатили 437 млн грн. акцизного податку, що на 21% або 75,1 млн грн більше за минулорічний показник. 

З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2019 рік – 30.04.2020.

У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні податкової декларації в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених Кодексом випадках.

Водночас нагадуємо, що платники податків мають право задекларувати право на податкову знижку, відповідно до статті 166 Податкового кодексу України, шляхом подання декларації до 31.12.2020.

За підсумками 2019 року до Державного бюджету платники податків Київської області сплатили 14,5 млрд грн. Цей показник майже на 30% перевищує минулорічний, що у грошовому вираженні дорівнює 3,3 млрд грн. додаткових для державної скарбниці коштів.  

У розрізі основних платежів сплата податку на додану вартість забезпечила бюджету 6,8 млрд грн із темпом приросту у 34% або 1,7 млрд грн.

На другому за обсягом сплати місці - податок на доходи фізичних осіб. Так, у 2019 році платники Київщини перерахували 3,2 млрд грн, збільшивши суму надходжень на 24% або 620 мільйонів гривень у порівнянні з показником 2018 року.

Трійку лідерів замикає податок на прибуток підприємства із сумою сплати 3,1 млрд грн. Темп росту до 2018 року дорівнює 30%, а сума додаткових коштів – 729 мільйонів гривень. 

На потреби збройних сил України платники Київщини спрямували 921,3 млн грн військового збору, що на 22% або 169 мільйонів гривень більше, аніж було забезпечено у 2018 році. 

З 1 січня 2020 року скасовано Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим вносяться зміни до:

форми податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.

Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року

Довідково:

З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

У грудні 2019 року від сплати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами до бюджету надійшло 3,2 млн грн. Сплата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами забезпечила надходження на суму 1 млн грн. У свою чергу, за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів сплачено 2,3 тис грн.

На території Київської області діє 14 276 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, в тому числі: алкогольними напоями – 7869, тютюновими виробами – 6407 ліцензій.

За грудень 2019 року видано 1167 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі (алкогольними напоями – 638, тютюновими виробами – 529), призупинено – 60 ліцензій (алкогольними напоями – 40, тютюновими виробами –20), анульовано – 118 ліцензій (алкогольними напоями – 76, тютюновими виробами – 42).

З початку поточного року за порушення статті 15³ Закону України
від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, суб’єктам господарювання анульовано 71 ліцензії (алкоголь – 36, тютюн – 35). Загальнасумаштрафнихсанкційскладає754,8 тисгрн.

 

 

 

 

 

 

18 грудня 2019 року

Наразі в територіальних органах ГУ ДПС у Київській області обліковується понад 174,6 тисяч платників. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою інформацією, приріст до показника відповідного періоду 2018 року становить 2,6% або 4.4.тисячі платників. Загалом на Київщині обліковується - 74,2 тисячі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців - 100,4 тисяч.

Окремо очільник податкової служби області зазначив, що за 11 місяців започаткували власну справу18,6 тисяч суб’єктів господарювання (15,3 тисяч підприємців та 3,3 тисячі – підприємств та організацій).

Щодо кількості платників податку на додану вартість слід відмітити, що на сьогодні, реєстр налічує 17,1 тисяч платників податку. Це на 1,2% або 206 платників більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Вітик підкреслив, що стабільна динаміка росту відстежується в кількості платників єдиного соціального внеску. Так, станом на 01.12.2019 року на Київщині обліковується 241,2 тисяча платників єдиного внеску, що перевищило минулорічний показник на 9,4% або 20,7 тисяч. У розрізі суб’єктів: 72,9 тисячі юридичних осіб (+2,7 тисяч або 3,9%) та 165,3 тисяч фізичних осіб-підприємців (+14,9 тисяч або 10%).

«Я впевнений, що діджиталізація податкових сервісів служби для полегшення ведення бізнесу, оптимізація податкових процесів та надання якісних адміністративних послуг - це ключові важелі у розвитку малого та середнього бізнесу на Київщині», - зазначив Орест Вітик.

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу початківців, що статтею 17 Податкового кодексу України закріплені права платників податків. Зокрема, відповідно до пп.17.1.1 платник має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Головне управління ДПС у Київській області інформує  платників податків щодо переваг застосування програмних (електронних) РРО.

Програмні РРО полегшать ведення бізнесу, оскільки мають ряд переваг перед традиційними:

Можливість альтернативи - Суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.

Крім того бізнес самостійно обирає, яким програмним рішенням йому скористуватись: запропонованим від держави, яке є безкоштовним, або придбаним від іншого розробника чи власним, створеним самостійно. Безкоштовне повнофункціональне рішення від ДПС, в тестовому режимі (для отримання пропозицій щодо покращення функціоналу) буде після 1 січня 2020 року, а повнофункціональне, доопрацьоване – з 1 квітня 2020 року.  

Спрощення та прискорення процедури реєстрації РРО – передбачено реєстрацію програмних РРО виключно онлайн - засобами Електронного кабінету платника податків без подання реєстраційних документів, шляхом отримання електронного номера, який ідентифікуватиме програмний РРО у інформаційній системі контролюючого органу. Тобто, реєстрація програмного РРО здійснюватиметься на відміну від стаціонарних у рази простіше та швидше.

Здешевлення процесу використання РРО - програмне рішення можна буде встановити на будь-який гаджет і зекономити на придбанні традиційних касових апаратів та їх обслуговуванні.Виключається використання інформаційних еквайєрів, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичних РРО. Використання програмного РРО буде коштувати в рази дешевше та не потребуватиме витрат на його обслуговування.

Швидкіший у роботі - передбачає онлайн передачу (отримання) даних

до фіскального серверу контролюючого органу.

    Окрім цього програмний РРО дозволяє працювати в режимі offline  (до 36 годин разово та не більше  168 годин протягом календарного місяця) та надіслати до ДПС дані про    здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline.

   ДПС надаватиме безкоштовну інформаційну підтримку щодо реєстрації та застосування програмних РРО.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що новації, які впроваджуються у дію законами України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» не змінюють базових критеріїв застосування спрощеної системи оподаткування.

Названі закони не встановлюють для платників єдиного податку нових вимог щодо будь-якої обов’язкової форми обліку товарів (виключення складають: реалізація технічно складних побутових товарів, лікарських засобів, ювелірних виробів).

За відсутності документів на товар нові штрафи Законом про РРО не запроваджуються.

Підприємець в будь-якому випадку має обліковувати проданий товар «для себе», щоб визначати результати власної діяльності.

Програмне забезпечення програмних РРО буде інтегруватись із бухгалтерськими, іншими програмами, зокрема, в частині створення та ведення номенклатури справ.

Крім того, дія нових законів не поширюється на мікробізнес, оскільки нові правила застосування РРО не зачіпають платників єдиного податку І групи (річний дохід до 300,0тис.грн.) фізичних осіб, які продають на ринку вживані речі, продукти власного підсобного господарства.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається  до контролюючого органу у встановлені ПКУ строки, та самостійно сплачує такі суми, зазначені у поданих податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Платник, який  самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ), зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.

У разі подання суб’єктом господарювання до закінчення граничного терміну сплати податкового зобов’язання уточнюючого розрахунку, яким зменшується податкове зобов’язання звітної декларації (розрахунку), суб’єкт господарювання має право перерахувати  суму податкового зобов’язання до бюджету з урахуванням показників поданого уточнюючого розрахунку.

Головне управління ДПС Київській області повідомляє, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового», підписаний Президентом України, опубліковано у виданні «Голос України».

Документ набуває чинності наступного дня після опублікування та вводиться в дію з 01 липня 2020 року.

Нагадаємо, що законом, зокрема, передбачено скасування державної монополії на виробництво спирту починаючи з 01 липня 2020 року, надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати провадження діяльності з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії, повну лібералізацію експорту спирту з України.

Для захисту вітчизняного товаровиробника передбачено, що імпорт спирту до 01 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що основні принципи та засади організації бухгалтерського обліку в Україні встановлені Законом від 16.07.1999 №996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якого суб’єкти господарювання - юридичні особи   самостійно обирають форми організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:

 -введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

 -користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

 -самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, а також у бюджетних установах.

-введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; 

 -користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб’єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;

 -самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, а також у бюджетних установах.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

Завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах визначаються Кабінетом Міністрів України

Пунктом 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

     Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку, така податкова декларація підписується керівником (абзац 1 п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Отже, у разі коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником, то така податкова декларація підписується лише у графі «керівник», а у графі «головний бухгалтер» проставляється прочерк.

Така форма підпису податкової декларації не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платником акцизного податку є, зокрема, особа (у т.ч. юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації платниками податку у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового - п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), тобто, до платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового нормами ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які реалізують пальне або спирт етиловий.

ПКУ визначено, зокрема, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ  - це  будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

     - до акцизного складу;

     - до акцизного складу пересувного;

     - для власного споживання чи промислової переробки;

     - будь-яким іншим особам.

     Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

     - у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

     - при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Таким чином,  до «осіб, які реалізують пальне або спирт етиловий» з метою реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового належать юридичні особи (у т.ч. юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи) та фізичні особи-підприємці, які реалізують пальне або спирт етиловий у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Президент підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який Верховна Рада ухвалила 14 листопада 2019 року.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року –4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року – 2102 грн (ст.7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи-підприємці у 2020 році

Система оподаткування	Єдиний податок	ЄСВ (22% від мінімальної заробітної плати)	ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб)	Військовий збір	Всього за місяць:
І група єдиного податку	210,20 грн (до 10% від прожиткового мінімуму працездатної особи)	1039,06 грн	не сплачується	не сплачується	1249,26 грн
ІІ група єдиного податку	944,60 грн (до 20% від мінімальної заробітної плати)	1039,06 грн	не сплачується	не сплачується	1983,66 грн
ІІІ група єдиного податку (без ПДВ)	5% від доходу	1039,06 грн	не сплачується	не сплачується	1039,06 грн + 5% від доходу
ІІІ група єдиного податку (з ПДВ)	3% від доходу + 20% ПДВ	1039,06 грн	не сплачується	не сплачується	1039,06 грн + 3% від доходу + 20% ПДВ
Загальна система оподаткування	не сплачується	1039,06 грн	18% від чистого прибутку (дохід мінус витрати)	1,5% від чистого прибутку (дохід мінус витрати)	1039,06 грн + 18% ПДФО + 1,5% військовий збір
За найманого працівника	не сплачується	1039,06 грн (22% від окладу)	850,14 грн (18% від окладу)	70,85 грн (1,5% від окладу)	1960,05 грн

Туристичний збір

Для внутрішнього туризму (до 0,5% від мінімальної заробітної плати) – 23,62 грн;

Для в’їзного туризму (до 5% від мінімальної заробітної плати) – 236,15 грн.

 

Податок на нерухомість (не більше 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.) – 70,85 грн.

 

12 грудня 2019 року

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, з початку року платники області сплатили 11,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. З цієї суми до Державного бюджету сплачено 2,8 млрд грн, місцеві бюджети у свою чергу отримали 8,8 млрд грн. «Показник надходжень ПДФО до державної скарбниці, а також  бюджетів територіальних громад майже на чверть перевищує минулорічний», - коментує Вітик. «Зокрема, розрізі основних платежів до місцевих бюджетів цей податок має значення бюджетоформуючого та займає долю у  65% із загальної суми податків і зборів».

Окремо в.о. начальника податкової служби Київщини підкреслив важливість офіційного працевлаштування і наголосив на негативних наслідках роботи без належного оформлення, зокрема, відсутність соціального забезпечення таких працівників «Неофіційна зайнятість має системний характер у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та пасажирських перевезеннях. При цьому правопорушення допускають в рівній мірі як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці», - повідомив Орест Вітик в інтерв’ю виданню КиевВласть.  «Більше того, згідно з нормами чинного законодавства, якщо встановлено факт допуску працівника до роботи без оформлення, на роботодавця накладається штраф у 300 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 році розмір такого штрафу складає 125 190 гривень»

За 10 місяців поточного року за результатами контрольно-перевірочних заходів та проведених співбесід додатково до бюджету надійшло 4,9 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (2,4 млн гривень - за 2018 рік), 6 млн гривень єдиного внеску (3 млн гривен - за 2018 рік), 408 тис. гривень - військового збору (206,9 тис. гривень - за 2018 рік).

 

Сплата майнових податків забезпечила місцевим бюджетам суму в 1,9 млрд грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Традиційно найбільшу суму сплатили землекористувачі Київщини – 1,3 млрд грн, що на 16% або 187,2 млн грн. більше за надходження відповідного періоду 2018 року.  На другому місці за обсягами сплати - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив Орест Вітик, наразі платниками області перераховано 382,4 млн грн. При цьому він підкреслив, що ця сума на 35% або майже 100 млн грн перевищує минулорічну, сплачену у відповідному періоді. У розрізі категорій платників найшвидший темп зростання демонструють фізичні особи: 115 млн грн з початку року із темпом приросту у 51% або 39 мільйонів гривень додаткових для бюджетів коштів. У свою чергу, юридичні особи сплатили 267,5 млн грн, що на третину або 61 млн грн більше за аналогічний період минулого року.

Власники елітних автомобілів перерахували до місцевих скарбниць 17,4 млн грн.

Нагадуємо, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Податкові органи до 1 липня поточного року надсилають (вручають)  фізичним особам - платникам податку на майно податкові повідомлення – рішення (далі - ППР)  про нарахування зобов’язань зі сплати майнових податків, які платники мають сплатитипротягом 60 днів з дня вручення ППР.

З 1 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів  будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.

Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  Податковим кодексом України надано (встановлено) право платника податку включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів  або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань та благодійних   внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Отже, сума оподатковуваного доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних  або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподатковуваний дохід, одержаний за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Отже, для розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості  пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року  платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними  або товарними чеками,платіжними дорученнями, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У вказаних документах обов’язково має бути зазначена вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу, або виконання чи надання.  

Тобто, одним із підтверджуючих документів, які платнику податку необхідно надати контролюючому органу, є копія договору про пожертву або благодійний внесок.

Довідково: За визначенням ст. 729 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) пожертва - це дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим част. 1 ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Головне управління ДПС у Київській області у рамках проведення Всеукраїнського тижня права надає роз’яснення  з актуальних питань щодо реалізації прав і свобод людини та прав платників податків.

Отже, платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

-представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

-обирати самостійно, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

-користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому Податковим Кодексом;

-одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених Податковим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому Податковим Кодексом;

-оскаржувати в порядку, встановленому Податковим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

-вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

-на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сумм податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Податковим Кодексом;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

-самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет;

-реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі ;

- подавати декларацію та інші Документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету.

 

Протягом січня-листопада 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 527 документальних перевірок, що на 25 перевірок менше, ніж за січень-листопад 2018 року, в тому числі 216 планових та 311 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 719,1 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 83,2 млн. грн., що на 16,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 244,3 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 23,9 млн. гривень.

Крім того, за січень-листопад 2019 року проведено 1 714 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 34,2 млн. грн., з яких 11,2 млн. грн. сплачено до бюджету.

У разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування  податком на додану вартість розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, або коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідними документами про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору;

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

 -   витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 №4651-VI із змінами та доповненнями, в разі викрадення основних засобів;
  -   інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, передбачено, що для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія, яка

- здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

-установлює причини невідповідності критеріям активу;

-визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

-визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

-складає і підписує акти на списання основних засобів.

Отже, у разі ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів він має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що з 01 січня 2020 року ДПС надається можливість тестового використання програмного РРО, який встановлюється на будь-який гаджет, у тому числі на смартфон чи планшет. Програма надається та підтримується безкоштовно.

Тестове використання програмного  РРО надасть змогу СГ ознайомитись з її перевагами та недоліками, проаналізувати ситуацію із покриттям інтернетом та надати зауваження та пропозиції до ДПС з метою  її удосконалення та врегулювання питань, що виникли в процесі апробації.

 

З початку року підприємства Київщини сплатили до Зведеного бюджету 2,6 млрд грн податку на прибуток. Цей показник на 22% або 477 мільйона гривень перевищує надходження минулого року.

Податок на прибуток - загальнодержавний прямий податок, який сплачується за рахунок прибутку організації (підприємства, банку, страхової компанії, тощо), отриманого від здійснення господарської діяльності.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) нараховується:

    - для ФОП (крім ФОП платників ЄП), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Нарахована сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі не отримання платником доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування Є (далі - МВБН ЄВ), встановленої Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» - у 2019 р. ця сума становить 62595,0 грн., вона дорівнює розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на  01 січня звітного року, - та  не менше за розмір мінімального страхового внеску на місяць – у 2019 р. це 918,06грн.,ця сума дорівнює добутку однієї  мінімальної заробітної плати встановленої законодавством на  01 січня звітного року на розмір ЄВ:  4713,0грн. х 22%;

-  для ФОП - платників ЄП – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. Водночас сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.3 част.1 ст.7 Закону № 2464).

Згідно з п.п.298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового Кодексу, зареєстровані в установленому порядку ФОП, які подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (І чи ІІ групи), вважаються платниками ЄП з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулась державна реєстрація.

Отже ФОП, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання І чи ІІ групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування і база нарахування ЄВ за цей місяць для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності ФОП, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені ФОП, віднесені до платників єдиного податку І та ІІ груп, нараховують ЄВ у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків що на офіційному вебпорталі ДПС розміщено Електронний кабінет платника, функціонування якого забезпечує платникам можливість реалізації прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ.

Зокрема, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету фізичним особам надано можливість після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.

Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

 

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

 

09 грудня 2019 року

 

Як повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик, динаміка зростання надходжень зі сплати податків і зборів до місцевих бюджетів складає 24% або 2,6 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, він зазначив, що сума, сплачена до місцевих скарбниць з 11 місяців поточного року, наразі складає 13,4 млрд грн. «Відповідно зріс обсяг середньомісячних місячних надходжень до бюджетів Київщини. Якщо минулого року ця сума складала 982 млн грн, то цьогоріч маємо вже 1,2 млрд грн», - коментує Вітик. «Найбільші ж суми податків та зборів надійшли від суб’єктів господарювання, чия діяльність акумульована у Бориспільському районі – 2,3 млрд грн, Києво-Святошинському – 2,1 млрд. грн та Білоцерківському – 2 мільярда гривень».

У розрізі основних платежів в.о. начальника податкової служби області зазначив, що традиційне лідерство – за податком на доходи фізичних осіб із сумою сплати у 8,6 млрд грн. Цей показник на 1,7 млрд грн. або 25% більше за минулорічний. Від плати за землю місцеві бюджети отримали 1,3 млрд грн. із темпом росту 16% та сумою додаткових надходжень 187,2 млн грн.

Малий та середній бізнес спрямував на потреби територіальних громад 2,1 млрд грн, що на 26% або 432,5 млн грн більше за суму, сплачену минулоріч. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – забезпечив суму у 382,4 млн грн, збільшивши показник на 35% або 99,6 млн грн. Сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів поповнила місцеву казну 399 мільйонами гривень з приростом у 20% або 66,4 млн грн.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники податку на доходи фізичних осіб мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками минулого (звітного) року фактично здійснені ним протягом такого року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Податкова знижка -  це документально підтверджена сума  витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати.

Зменшення  оподатковуваного доходу фізичної особи на суму податкової знижки призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб, яку було утримано з доходів фізичної особи протягом  року та сплачено до бюджету. Сума такого зниження податку  повернеться платнику податку – зарахується на його  банківський рахунок, або буде надіслана  поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації,протягом 60 календарних днів після надходження декларації.

Для використання права на податкову знижку платник податку має подати до податкового органу за місцем податкового обліку (місцем реєстрації) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій зазначаються підстави для нарахування знижки  та конкретні суми. Податкова декларація подається за минулий податковий (звітний) рік по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, тобто, за результатами 2018року - по 31 грудня 2019 року.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Для підтвердження фактично здійснених протягом звітного року витрат платник податку разом з декларацією подає податковому органу копії платіжних та розрахункових документів: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, платіжні доручення, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором, який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти або його законними представниками - юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Договір має ідентифікувати заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника). Водночас, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Окремо звертаємо увагу, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тому право на   включення до податкової знижки витрат на оплату вітчизняним закладам дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення виникло з дати набуття чинності Законом України від 03.07.2018 № 2477-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України»,яким доповнено перелік видів навчальних закладів, оплата навчання в яких дає право на податкову знижку, тобто, з 28 липня 2018 року.

Тому до витрат, які платник податку матиме право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2018 року враховуватимуться витрати на оплату дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, понесені платником після 28 липня 2018 року.

Отже, з метою отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених платником податку протягом звітного року на користь дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, декларація про майновий стан і доходи подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків по 31 грудня 2019 року (включно) за звітний 2018 податковий рік. При цьому до податкової знижки включаються витрати на оплату дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти, здійснені платником після 28 липня 2018 року, а витрати на здобуття середньоїпрофесійної  та вищої освіти ввійдутьдо податкової знижки за січень – грудень 2018 року, тобто за  повний  рік .

Довідково:З метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами:

від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» ,

від 22 червня 2000року № 1841-III «Про позашкільну освіту»,

від 11 липня 2001року № 2628-III«Про дошкільну освіту»,

від 13 травня 1999року № 651-XIV«Про загальну середню освіту»,

від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»,

від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту».

За загальним визначенням, фіскальний звіт - це документ встановленої форми, створений у па­перовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звіт) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розра­хункових операцій, що застосовується для реє­страції операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Денний звіт - це документ встановленої форми, ство­рений у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових опе­рацій, що містить інформацію про денні під­сумкирозрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Закон №128-ІХ від 20.09.2019 року вводить можливість за­стосування програмних РРО, які передбачають складання саме електронних документів, тому, слід навести ще одне визначення.

Електронний фіскальний звіт — це:

а) документ, створений реєстратором розрахун­кових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигля­ді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстрато­ром розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований  фіскальним сервером контролюючого органу, інформація вякому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою.

Електронний фіскальний звіт може створити і апаратний РРО,  але якщо його створить  програмний РРО, то такий документ обов’язково  зареєструється  ДПС на фіскальному сервері.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до змін, внесених до Податкового Кодексу Законом України від 20.09.2019 №129-ІХ, з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють наступні види діяльності:

-  діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Оптова торгівля пальним здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію, - до прикладу - оптова торгівля пальним.   Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
   -  документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
   -  акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової торгівлі пальним, необхідних для оптової торгівлі пальним;
  -   дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює одночасно оптову торгівлю пальним як за наявності місць оптової торгівлі, так і за їх відсутності, то такий суб’єкт господарювання повинен мати ліцензію на кожне місце оптової торгівлі, а також окрему ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Звертаємо увагу, що головні принципи державної політики у сфері ліцензування діяльності СГ, які здійснюють, зокрема, виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначені в Законі України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у 2020 році одночасно зі збільшенням прожиткового мінімуму для громадян  відбудеться чергове збільшення розміру  податкових соціальних пільг.

Податкова соціальна пільга(далі – ПСП)-це сума, на яку платник податку з доходів фізичних осіб має право зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати.ПСП зменшує базу оподаткування, що зменшує суму ПДФО і працівник отримує суму заробітної плати більшу, аніж якби до його зарплати не застосовувалась ПСП.

Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2020 році становить 2940,0грн., цей розмір обчислюється як добуток місячного прожиткового  мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10грн.  - (2102,0 х 1,4)  - п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Отже, податкова соціальна пільга у 2020 році становитиме такі розміри:

- базова (загальна) ПСП для будь-якого платника податку – становить половину(50 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року – 1051,0грн.=  (2102,0 х 50%);

-  ПСП для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, становитиме 100% сумибазової (загальної) ПСП у розрахунку на кожну таку дитину;

- ПСП для платника, який є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, та для платника, який утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років - 150% суми базової (загальної) пільги, - 1576,5грн. = 150% х (2102,0 х 50%);

 

- ПСП для платників, визначених у п.п.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ становить 200% суми загальної пільги, - 2102,0грн. = 200% х (2102,0 х 50%).

 

04 грудня 2019 року

Орест Вітик: «У податкових надходженнях до Держбюджету маємо приріст у 26%»

За січень-листопад 2019 року платники податків Київської області сплатили до Зведеного бюджету 26,2 млрд грн. Як повідомляє в.о. начальника податкової служби регіону Орест Вітик,  у порівнянні з аналогічним періодом минулого року показник збільшилися на 26% або 5,4 млрд грн.

Зокрема, за наданою інформацією, до Державного бюджету за десять місяців поточного року платники Київщини перерахували 12,8 млрд грн. податкових платежів. Темп росту до фактичного показника 2018 року у приведених умовах складає 129% та додатковою сумою у 2,8 млрд грн.

Із загальної суми, що надійшла до державної скарбниці, найбільшу питому вагу має сплата податку на додану вартість.  Так, за словами Ореста Вітика, цьогоріч до бюджету сплачено 6,1 млрд грн ПДВ, що на 35% або 1,6 млрд грн більше за минулорічний показник.  

Сплата податку на доходи фізичних осіб забезпечила бюджету 2,9 млрд грн. Цей показник на 25% або 566 млн грн більше за кошти, сплачені у відповідному періоді 2018 року.

На обороноздатність країни платники податків Київщини спрямували 823 мільйони гривень, збільшивши суму відрахувань на 24%. У грошовому вираженні це означає 158,3 млн грн додаткових для збройних сил України коштів.

На 22% або 477 млн грн зросла сплата податку на прибуток підприємств: наразі до Держбюджету сплачено 1,6 млрд грн.

Окремо Орест Вітик зазначив, що найбільші суми до бюджету забезпечили платники податків, які ведуть господарську діяльність у Києво-Святошинському районі – 2,4 млрд грн, Бориспільському – 1,9 млрд грн та Білоцерківському – 1,7 млрд грн.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за
15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування СГ може здійснити за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Таким чином, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

 Місце постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у т.ч. з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання відповідно до п. п. «в» п. п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ є місце фактичного постачання послуг.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п.180.2 ст.180 ПКУ).

Таким чином, операції з постачання нерезидентами на митній території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Операція з постачання нерезидентом за межами митної території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується(п.172.1 ст.172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ  - 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПКУ передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.     

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник подає заяву довільної форми про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, у ній зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення 20-тиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органуказначейської служби.

На підставі отриманого висновку орган казначейської служби протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що на  офіційному вебпорталі ДПС розміщено  електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

За допомогою цього сервісу можна перевірити інформацію щодо наявності податкового боргу у платника податків, - для цього потрібно лише ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Звертаємо увагу, що в електронному  сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Водночас, у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків з використанням електронного цифрового підпису, сертифікованого будь-яким кваліфікованимнадавачем електронних довірчих послуг, має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. У вказаному меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

-   орган ДПС;

-   назва податку (платежу);

-   платіж (код);

-   МФО банку;

-   бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;
-   нараховано/зменшено;-  сплачено до бюджету;

-   повернуто з бюджету;

-    пеня;

-   недоїмка;

-   переплата;

-   залишок несплаченої пені.   

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Крім того, щомісячно на офіційному вебпорталі ДПС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.
  З метою проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом платник може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що право на податкову знижку за підсумками 2018 року вони можуть реалізувати по 31 грудня 2019 року (включно).

З цією метою платники податку  повинні подати декларацію про майновий стан і доходи громадян та прикласти копії документів, що підтверджують здійснені витрати, дозволені для включення до податкової знижки.

Згідно з п.п.«в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

Звертаємо увагу, щофізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою використанняїхнього права на податкову знижку, повинні на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Враховуючи, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти платникам податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
-  сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
-  розмір та сума податкової соціальної пільги;

 -  сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1. між собою – у розмірі до 10000 грн. включно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000  грн. включно - п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі – Положення № 148),

У разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами СГ зобов’язані надавати на запит банку підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик- орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, встановлене Положенням №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:     

1. із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
2. Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
3.  2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000грн. уключно.
4. Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
5. Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в п.п. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються:

1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання част.3 ст. 24 Закону України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» .

З метою забезпечення наповнення бюджету Пенсійного фонду України у 2019 році, сьогодні, 04.12.2019, проведена спільна робоча нарада Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головного управління Державної податкової служби у Київській області. У нараді взяли участь начальник фінансово-економічного управління ГУ ПФУ Юлія Калита, начальник управління податків і зборів Сергій Красиленко, начальник управління погашення боргу Руслан Заєць та начальник відділу аналізу та прогнозування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Світлана Пелих.  В ході наради говорили про причини невиконання планового завдання зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у листопаді 2019 року та намічені шляхи виконання прогнозних показників у грудні та за 2019 рік.

Учасники наради також розглянули стан погашення заборгованості фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також опрацювання наданої Пенсійним фондом інформації стосовно підприємців, які мають пільги по сплаті ЄСВ. 

 

Сторони досягли домовленості про взаємодію у вирішенні поставлених завдань. За підсумками наради визначені спільні заходи по забезпеченню наповнення бюджету та зменшенню заборгованості.

 

 

 

 

26 листопада 2019 року

 

За період січень-жовтень поточного року до місцевих бюджетів області надійшло 1,8 млрд грн єдиного податку. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. За наданою ним інформацією, представники малого та середнього бізнесу збільшили відрахування до бюджетів на 27% або 389 млн грн порівняно з відповідним періодом минулого року.

Зокрема, очільник податкової служби Київщини  підкреслив, що на 34% зросла сума сплати єдиного податку фізичними особами-підприємцями. Так, цьогорічний показник дорівнює 1,4 млрд грн, що на 362,5 млн грн більше, аніж надійшло в аналогічному періоду попереднього року. Юридичні особи (ІІІ група) поповнили бюджети Київщини сумою у 204 млн грн, що на 13% або 25 млн грн перевищує минулорічні надходження.  Агровиробники забезпечили місцеву казну надходженнями у розмірі 291,3 млн грн. та додатковою сумою у півтора мільйони гривен.

Найбільші суми сплатили суб’єкти господарської діяльності Білоцерківського району – 332,2 млн. грн., Києво-Святошинського – 322,3 млн грн та Ірпінського – 246,8 млн грн..

Загалом на території Київщини зареєстровано 74 089 фізичних осіб-підприємців та 7 567 юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

 

За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, наразі на обліку в територіальних органах податкової служби регіону знаходиться 174 тисячі платників. У порівнянні з січнем-жовтнем 2018 року, кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 4,7 тисячі платників або 2,8%. «Переважна більшість – це фізичні особи-підприємці - 57,6%  або 100,2 тис.,  а питома вага юридичних осіб становить 42,4% або 73,9 тисяч платників», - зазначив очільник податкової служби області. «Динаміка  у зростанні кількості суб’єктів господарювання сприяє створенню нових робочих місць, забезпечує самозайнятість працездатного населення Київщини та, звичайно, позитивно впливає на наповнення бюджету як Державного, так і місцевих».

Станом на 01.11.2019 року започаткувало власний бізнес понад 17 тисяч суб’єктів господарювання. Із них 2,9 тисячі юридичних осіб та 14,1 тисяч фізичних осіб – підприємців. Приріст платників податків у порівнянні з минулорічним показником становить 0,8% або 132 платника.

Зазначається ріст у 8,2% або 17,9 тисяч платників єдиного внеску у порівнянні із показником 2018 року. Наразі реєстр платників налічує 236,8 тисяч суб’єктів: 72,6 тисяч юридичних та 164,2 тисяч фізичних осіб.

ГУ ДПС у Київській області звертає увагу платників, що взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, у контролюючому органі здійснюється після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України.

Для взяття на податковий облік постійні представництва нерезидентів зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності, якщо така реєстрація не є обов’язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та подати заяву за ф. № 1-РПП та наступні документи:

1) якщо постійним представництвом нерезидента є відокремлений підрозділ нерезидента, то:

-копію документа, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ;

-копію документа про реєстрацію, легалізацію, акредитацію чи засвідчення факту створення іншим способом;

2) якщо постійне представництво нерезидента утворюється відповідно до абзацу другого пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то:

-копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

-нотаріально засвідчені в Україні копії відповідних документів щодо об’єкта або відповідного проекту українською мовою, які містять інформацію щодо функцій та участі нерезидента у будівництві об’єкта чи виконанні проекту.

Взяття на облік постійного представництва нерезидента та внесення відомостей до Єдиного банку даних юридичних осіб здійснюється контролюючим органом у день отримання заяви за ф. № 1-РПП за умови відсутності підстав, визначених п. 4.11 розд. IV Порядку, для повернення документів платнику податків для виправлення.

Головне управління ДПС Київській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції  готівковими коштами, на новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій,  що  очікують їх у 2020 році.

Так, нові закони, що стосуються сфери застосування РРО -  Закони України від 20.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX від 20.09.2019), надають можливість використовувати замість традиційних реєстраторів розрахункових операцій   спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі  смартфон чи планшет. Водночас, за бажанням СГ, він зможе використовувати традиційний реєстратор розрахункових  операцій.

Закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання, при цьому безкоштовним буде як  встановлення самої програми, так і її підтримка. З цією метою буде розроблено  програмне рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас, розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій, так з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (секондхенд);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Наразі застосування РРО є обов’язковим незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу при  здійсненні реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, роздрібному продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Головне управління ДПС Київській області інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції готівковими коштами (платіжними картками, платіжними чеками, жетонами, тощо), що у 2020 році Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 №128-ІХ (далі - Закон №128) пропонує альтернативи щодо виду застосовуваних РРО, тобто, можна буде використовувати як звичайний (класичний РРО) так і програмний РРО.

Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-техніч­ний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі ва­лютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для по­дальшого переказу. Контролюючий орган (ДПС) за­безпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО- ця норма передбачена Законом №128- ІХ.

Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто, кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).

Фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіс­кального звіту та електронного фіскального звітного чека — унікальний код, що формуєть­ся реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунково­му документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації.

Функція щодо збереження інформації про розрахункові операції забезпечується ДПС - це зазначено у визначенні поняття фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО, а також інтеграцію з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі.

Реєстрація електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків - це:

а) присвоєння РРО у процесі виконання ним фіскальних функцій фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені таким РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у фіскальній пам’яті таких РРО;

б) присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера контролюючого органу фіскального номера електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку, що створені програмними РРО, із збереженням даних щодо виконання розрахункової операції у системі обліку даних РРО.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє що  пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07. 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – ЮО та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (част.1 ст.7 Закону №2464).

Водночас, частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄВ. При цьому громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку ІУ-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку,встановленого ПКУ (п.292 прим.1.2 ст.292 прим. 1 ПКУ).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку ІУ-тої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі, зокрема, в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Пунктом 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що індекс споживчих цін за 2015 та 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком ІУ- тої групи, застосовується із значенням 100%.

На офіційному вебпорталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364121.html розміщено повідомлення, що листом від 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру надано інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель та додатково поінформовано, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 №552 «Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ №552 набрав чинності з 01 січня 2019 року

Оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку ІУ-тої групи, її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що стаття 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» надає визначення поняття ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у СГ всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади, зокрема, в областях, місті Києві.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє суб’єктів господарювання, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування вони мають подати до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до податкового органу.

Форму Заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308, і в ній зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п.298.3 ст.298 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ)).

У разі зміни місця провадження господарської діяльності відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).     

Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступне:

 - код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

-область, район, населений пункт;

-  вулиця, номер будинку / офісу / квартири;

-  індекс.

ФОП, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

 

Якщо ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

 

 

12 листопада 2019 року

З початку 2019 року платники податків Київської області перерахували до пенсійного і соціальних фондів 8,5 млрд.грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі дані навів в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. «Цей показник збільшився майже на чверть порівняно з відповідним періодом минулого року. Таким чином, додатково на виконання соціальних програм платники спрямували 1,8 мільярда гривень», - коментує очільник податкової служби регіону. «Зросла також і сума середньомісячних надходжень. Якщо минулого року компанії та підприємці сплачували 690 мільйонів гривень щомісяця, то цього року це вже 850 мільйонів гривень».

Найбільші суми Єдиного внеску забезпечили суб’єкти господарювання Білоцерківського району – 1,52 млрд грн, Бориспільського – 1,5 млрд грн та Києво-Святошинського – 1,4 млрд грн.

У 2019 році сума мінімального страхового внеску складає 918,06 гривні, базова ставка Єдиного внеску становить 22%.

З 01 жовтня 2019 року діють нові рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, відкриті відповідно до вимог стандарту IBAN. Знайти необхідну інформацію можна за посиланням:  https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Раніше повідомлялося, що за 10 місяців поточного року до Зведеного бюджету платники податків Київщини сплатили 23,2 млрд грн.

Також ми писали, що платники податків Київської області сплатили до місцевих бюджетів 11,9 млрд грн з початку року.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 28.10.2019 розпочато реєстрацію другого примірника акцизної накладної, складеної у порядку, передбаченому пунктом 23 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН, згідно з п.23 розділу 5 Перехідних положень ПКУ.

Законом України від 20 вересня 2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» Перехідні положення ПКУ доповнено п.28 такого змісту:

Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок №4).

Платник податків, який у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 ПКУ, самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Порядком №4 визначено, що Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися за звітний період таза попередні періоди у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звертаємо увагу, що порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента (п. 4.4 Порядку №4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку №4).

Коригування показників розділу I:

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка.

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка.

Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абз.3 п. 4.4 Порядку №4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію.

підрозділ «Військовий збір»:

Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу  за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що у зв’язку зі змінами, внесеними  законами «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019), розширюється сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так,

з 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим у тому числі для:

фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

- реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим

для всіх фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, крім І групи.

Звертаємо увагу, що  з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн. ВАЖЛИВО!

ФОП  матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат.

Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно.

Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону №128-ІХ в дію (з 19.04.2020 року)

Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

 

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС, тощо.

 

11 листопада 2019 року

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.

«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», - зазначив голова ДПС Сергій Верланов. 

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», - уточнив Сергій Верланов.

Протягом січня-жовтня 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 493 документальні перевірки, що на 30 перевірок менше, ніж за січень-жовтень 2018 року, в тому числі 197 планових та 296 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 648,8 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 78,2 млн. грн., що на 17,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 245,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44,2 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 29,6 млн. гривень.

Крім того, за січень-жовтень 2019 року проведено 1 531 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 32,9 млн. грн., з яких 10,6 млн. грн. сплачено до бюджету.

Головне управління ДПС у Київській області  повідомляє, що декларування туристичного збору за ІІІ квартал 2019 року слід здійснювати за новою формою податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація),  затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору».

Відповідно до норм п.п.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПКУ, базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таким чином, граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 року - 11 листопада (09 листопада 2019 – вихідний день).

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).

06 листопада 2019 Голова ДПС Сергій Верланов та бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький підписали «Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою та Радою бізнес-омбудсмена».

Голова ДПС зазначив, що податкова служба співпрацювала з Радою бізнес-омбудсмена у робочому режимі з дня свого створення, тому з моменту підписання Меморандуму починається нова сторінка такого співробітництва.

«Ми вбачаємо безумовний позитив у співпраці з бізнес-омбудсменом. Це можливість для податкової служби, як органу державної влади, розуміти правильність власних дій, доцільність перетворень ще на етапі їх формування», – наголосив Сергій Верланов.

За словами очільника ДПС,  від розуміння та ефективного вирішення проблем бізнесу, які фахово представлені Радою бізнес-омбудсмена, виграють обидві сторони – як платники податків, так і податкова служба.

«З подвійною увагою ми ставимось до розгляду скарг, які супроводжуються бізнес-обмудсменом та узагальнених звітів щодо них.  Вони є дорожніми картами, заснованими на конкретних кейсах, які розглядаються нами в режимі он-лайн. Адже розуміння точкових проблем компаній, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, – це шлях до розуміння системних проблем в реалізації податкової політики та ефективна можливість знаходження узгоджених рішень. Ми маємо спільну мету – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу», – підкреслив Сергій Верланов.

У свою чергу бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький висловив впевненість у ефективній співпраці у рамках Меморандуму з податковими органами на всіх рівнях. «Сьогоднішня подія – це підтвердження того, що ми разом зацікавлені у підвищенні довіри до органів державної влади, зменшенні тиску на підприємців та захисті їх законних інтересів», – наголосив Марчін Свєнчіцький.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  інформацію щодо режиму роботи та розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)).

Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП - платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Не застосовують РРО платники єдиного податку:

 - першої групи;

- другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

 Застосування РРО є обов’язковим:

фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ);

- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

 

За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

 

 

07 листопада 2019 року

У січні-жовтні 2019 року до місцевих бюджетів від платників податків Київської області надійшло 11,9 млрд. грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Він підкреслив, що темп росту до фактичних надходжень 2018 року у приведених умовах складає 124% або
2,3 млр. грн додатково.  

«Традиційно питому вагу у розрізі основних надходжень має сплата податку на доходи фізичних осіб. З огляду на підсумок десяти місяців поточного року, платники податків перерахували 7,7 мільярда гривень до місцевих бюджетів», - повідомив Вітик. «Порівняно з відповідним періодом минулого року, цей показник зріс на 25% або 1,6 млрд грн».  

Представники малого та середнього бізнесу поповнили місцеву казну сумою у 1,8 мільярда гривень, збільшивши приріст надходжень на 27% або 389 мільйонів гривень.

Плата за землю забезпечила надходження у розмірі 1,2 млрд грн із темпом росту до аналогічного періоду минулого року у 117%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 173 мільйонам гривень.

Значне зростання продемонструвала сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, Орест Вітик підкреслив, що до місцевих бюджетів надійшло на 37% або 98,5 млн грн більше, аніж було сплачено минулоріч. За підсумками січня-жовтня платники Київщини перерахували до бюджетів територіальних громад 370,7 млн. грн. Власники елітного автотранспорту перерахували до місцевих бюджетів 16,6 млн грн. Від сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 359 млн. грн із темп росту у 119%. Додатково місцеві бюджети отримали 57,8 млн. грн за результатами 10 місяців поточного року.

Раніше повідомлялося, що до Зведеного бюджету платники Київщини сплатили 23,2 млрд. грн.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №435).

Згідно з п.9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже, страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 20 жовтня 2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», а саме:

- штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня до 30 листопада 2019 року;

- штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року;

- штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року;

 

- підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 

 

 

05 листопада 2019 року

За 10 місяців 2019 року платники податків Київщини сплатили 23,2 млрд грн. до Зведеного бюджету. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик.  За наданою інформацією, обсяг надходжень зріс на 26% або 4,8 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.  

Зокрема, до державного бюджету за січень-жовтень 2019 року надійшло  11,2 млрд грн. При цьому, темп росту до фактичного показника січня-жовтня 2018 року у приведених умовах складає 128%, що грошовому вираженні дорівнює 2,4 млрд грн. додаткових коштів.  

Орест Вітик зазначив, що найбільшу суму у розрізі основних платежів забезпечено зі сплати податку на додану вартість: 5,4 млрд грн із приростом у 35% або 1,4 млрд грн. На другому місці за обсягом надходжень – податок на доходи фізичних осіб із сумою у 2,6 млрд грн. За словами в.о. начальника податкової служби області, цей показник зріс на чверть порівняно з відповідним періодом минулого року, а сума додаткових для бюджету коштів дорівнює 522 млн  грн. Завершує трійку лідерів податок на прибуток підприємств – 2,2 млрд грн сплатили за 10 місяців платники податків, збільшивши динаміку зростання на 16% або 303,5 млн грн.  

На обороноздатність країни платники Київської області спрямували 739 мільйонів гривень. Цей показник на 24% або 144,3 млн грн більше за минулорічний. 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни  до част.13 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право  застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% .

Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за  найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.

Порядок оформлення трудових відносин із найманими працівниками  однаковий для всіх роботодавців: юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуютьсякожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.

Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

ФОП повинні укладати трудові договори з найманими працівниками.

Порядок укладення трудового договору регулюється статтею 24 КЗпП, де зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, –документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом,потрібно  подати повідомлення до ДПС України за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015  №413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів :

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки  клієнтів – платників податків.

Це передбачено пунктом 5 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами) та пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за № 832/33803.

З 01 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про усі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах / кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період.

Під час перехідного періоду з 05 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.  

З 01 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах.

Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків – платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог статті 69 Податкового кодексу України, з 01 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»).

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС розміщені наступні електронні сервіси:

Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua), через відкриту частину якого платники мають можливість скористатись інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними.

У приватній частині, після ідентифікації особи, доступні такі сервіси:
- Податковий календар;
- Стан розрахунків з бюджетом;
- Листування з органами ДПС;
- Облікові дані;
- Пошук інформації в реєстрах ДПС;
- Подання заяв/запитів;
- Подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді;
- Сплата податків (фізичним особам);
- Перегляд даних СЕА ПДВ;
- Інші електронні сервіси.
Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers), зокрема:
- Дані про взяття на облік платників;
- Реєстр страхувальників;
- Дані реєстру платників ПДВ;
- Реєстр платників єдиного податку;
- Інформація про РРО;
- Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового;
- Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами.
Дізнайся більше про свого бізнес-партнера http://tax.gov.ua/businesspartner), за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (http://zir.tax.gov.ua/), де можливо передивитись «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві»; «Письмові консультації» тощо.
Сервіс «Пульс» (http://tax.gov.ua/others/puls-), за допомогою якого можливо повідомити про неправомірні дії працівників ДПС.
Електронна звітність (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/), де розміщено Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Декларування громадян (http://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників податків, що зміни до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, внесені Законом України від 20.09.2019№128-IX та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг, що внесені Законом України  від 20.09.2019№129-IX не зобов’язують платників єдиного податку І групи при здійсненні розрахунків використовувати реєстратори розрахункових операцій.

Закон № 128-IX надає можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми, які можна буде встановити на будь-який гаджет, зокрема,  і на смартфон. Пункт 2 підпункту 11 Закону №128-ІХ передбачає, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Таким чином, для платника податків безкоштовним буде як скачування самої програми, так і її обслуговування.

Слід звернути увагу платників, що дія Законів України №128-ІХ та  №129-ІХ не поширюється на платників єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тис. гривень, а також на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Тобто, вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як наберуть чинності нові правила застосування РРО

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що нормами п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що  всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному ПКУ.

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу (п. 70.5 ст. 70 ПКУ).

Порядок та процедура реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення № 822).

Пунктом 9 розд. VII Положення № 822 визначено, що для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, вважається недійсним.      

Отже, при  отриманні документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, фізичній особі необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, у зв’язку з чим отримати його в електронному вигляді неможливо. Разом з тим фізичні особи мають право, використовуючи кваліфікований електронний підпис, подавати в електронному вигляді Облікову картку за ф. № 1ДР та Заяву за ф. № 5ДР через приватну частину Електронного кабінету на офіційному вебпорталі ДПС.

 

При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

 

 

21 жовтня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до част.1 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003  № 435-IV (далі – ЦКУ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3-ох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.      

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс.

До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу.

Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс.

У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що  відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) , які знаходяться у місці торгівлі.     Також встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом 3-ох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.

Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видасть суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий суб’єкт господарювання додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Головне управління ДПС у Київській області інформує що Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Проядок №435).      

Згідно з п. 9 розд.ІІ Порядку  №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.

Отже страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

З початку року надходження зі сплати акцизного податку до бюджетів усіх рівнів ГУ ДПС у Київській області склали 325,7 млн. грн. Цей показник на 54,3 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2018 року.

Зокрема, до державного бюджету надійшло 5,9 млн. грн., що на 3 мільйона  більше, аніж торік. Лише за вересень поточного року виробники підакцизних товарів сплатили 598 тис.грн. акцизу, з яких: 331,6 тис. грн. - від виробництва пива; 104,5 тис.грн. – тютюнових виробів; 5,6 тис грн. - пального та 117,4 тис грн. – транспортних засобів.

Місцеві бюджети отримали 319,8 млн. грн. податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. У порівнянні з надходженнями дев’яти місяців минулого року, ця сума зросла на 19 % або 50,8 млн. грн. За попередній місяць поточного року перераховано 43,8 млн. гривень, це на 8,6 млн. грн. більше ніж у вересні 2018 року.

До спеціального фонду за дев’ять місяців надійшло 5,8 млн.грн. Ріст до минулорічного показника склав 5,6 млн. грн. Із них за вересень надходження склали 388,4 тис. грн., це на 358,1 тисячі гривень більше минулорічного показника.

За січень-вересень 2019 року суб’єктам господарювання Київщини оформлено 13768 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (в тому числі 7712 - алкогольними напоями та 6056 - тютюновими виробами).

Крім того, з початку року, за порушення  Закону України від 19.12.1995 року №484/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам , які не досягли 18 років, суб’єктам господарювання анульовано 48 ліцензій (алкоголь-26, тютюн-22). Загальна сума штрафних санкцій склала 571,2 тис. гривень.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що ДПС України оприлюднено:

- Довідник податкових пільг №94/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг №94/2.

Зазначеними довідниками наведено перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Надано позначення початку і кінця дії пільги.

Із довідниками можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Головне управління ДПС у Київській області  інформує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва.

 

Реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним.

Пунктом 232.3 ст. 232 ПКУ визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального.

 

До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.

 

16 жовтня 2019 року

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)  платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями разом з відповідною податковою декларацією (квартальною або річною), є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі –Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до декларації та є її невід’ємною частиною, а    податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією.

Частиною 6 ст.14 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Поданнятаоприлюдненняуточненоїфінансовоїзвітностітауточненоїконсолідованоїфінансовоїзвітностіздійснюютьсяутакомусамомупорядку, якіфінансовоїзвітностітаконсолідованоїфінансовоїзвітності, щоуточнюються.

УразіякщовнаслідоквиявленихуфінансовійзвітностіпомилокпідлягаютьуточненнюпоказникиДекларації(Звіту), такеуточненняздійснюєтьсявідповіднодоположеньст. 50 ПКУ, ізподаннямдоуточнюючоїДекларації(Звіту) уточненоїфінансовоїзвітностіза

Статтею 186 прим. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-Х зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за подання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією.

За подання фінансової звітності не за встановленою формою органами державної статистики до посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності застосовується адміністративна відповідальність.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що до платників єдиного податку, які належать до третьої групи, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень -п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом  291.5 ст. 291 ПКУ встановлено перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи.

Крім цього, не можуть бути платниками єдиного податку:

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- юридичні особи – нерезиденти;

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства -  п.п.258.2.6 п.258.2 ст.258 Податкового кодексу України .

 

Форми переліків лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2015 № 627.

 

11 жовтня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що станом на 01 жовтня 2019 у судах всіх інстанцій знаходилось всього 7315 справ на загальну суму 24384,9 млн.грн., де стороною виступали органи ДПС.

Протягом січня-вересня 2019 на користь органів ДПС вирішено 275 справ на суму 4535,0 млн.грн., що складає 71,8% від суми розглянутих справ. На користь платників податків вирішено 306 справ на суму 1780,2 млн.грн., що складає 28,2% від суми розглянутих справ. 

За зазначений період за позовами платників податків до органів ДПС на розгляді у судах всіх інстанцій знаходилось 6026 справ на суму 18043,9 млн.грн. З них у 2019 році на користь органів ДПС вирішено 191 судових справ на суму 2309,8 млн.грн., що складає 56,5% від суми розглянутих справ. На користь платників податків вирішено 303 справи на суму 1778,1 млн.грн., що складає 43,5% від суми розглянутих справ. 

Протягом звітного періоду за позовами органів ДПС до платників податків судами розглядалось 1289 справ на суму 6340,9 млн.грн., з яких на користь органів ДПС вирішено 84 судові справи на суму 2225,3 млн.грн., що складає 91,2% від суми розглянутих справ даної категорії. На користь платників податків вирішено 3 справи на суму 2,1 млн.грн., що складає 8,8% від суми розглянутих справ.

Протягом січня-вересня 2019 від платників податків надійшло 181 скарга щодо оскарження 173 податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по ЄСВ. 

За 9-ть місяців 2019 на рівні ГУ ДПС області розглянуто 181 скарга на 173 рішення (вимоги) на загальну суму 903,3 млн.грн.

За результатами розгляду скарг на первинному рівні у вересні 2019 року скасованих повністю або частково податкових повідомлень-рішень не було.

За січень-вересень 2019 року платниками Київщини сплачено до бюджетів усіх рівнів  145,1 млн.грн.  екологічного податку. Порівняно з відповідним періодом 2018 року надходження цього податку зросли на 47,9 млн. грн., або на 49,2 відсотка.

Із загальної суми до державного бюджету надійшло 78,2 млн.грн до спеціального фонду місцевих бюджетів – 66,9 млн.гривень.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  кошти екологічного податку направляються до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів і являються основним джерелом фінансування екологічних програм, спрямованих на захист довкілля від негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Платниками екологічного податку є СГ, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

-  скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

-   утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.    

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів - п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти - п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Подання декларації та сплата  екологічного податку здійснюється у наступному порядку:

- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів - п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ;

-  за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах - п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п.11 п.3 розд.I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017  №148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), касові документи – це документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення №148) або видатковими відомостями (додаток 1 до Положення № 148). Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником.

До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції здійснюють за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником (п. 26 розд. ІІІ Положення № 148).

ГУ ДПС у Київській області інформує, що згідно з нормами ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV(зі змінами та доповненнями) відокремлений підрозділ – це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням, здійснює всі або частину її функцій, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Для цілей розд. IV ПКУ слід враховувати вимоги ст. 64 Господарського кодексу України від 16.01.2003  №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ), згідно з якою підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи, вони наділяються майном юридичних осіб, що їх створила і діють на підставі затвердженого ними положення.

Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону (п. 4 ст. 64 ГКУ).

 

Відомості про відокремлені підрозділи юридичних осіб містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

 

10 жовтня 2019 року

З початку 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 465 документальних перевірок юридичних осіб, що на 19 перевірок менше, ніж за січень-вересень 2018, у тому числі 183 планових та 282 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 711,3 млн.гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 71,7 млн.грн., що на 21,1 млн.грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході  документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 200,4 млн.грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату податку на прибуток до бюджету на 36,1 млн.гривень. Також зменшено суму від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ  у розмірі 26,7 млн.гривень.

Крім того, за січень – вересень 2019 проведено 1 422 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкції на загальну суму 30,3 млн.грн., з яких 9,4 млн.грн. сплачено до бюджету.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №189 «Про затвердження змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – наказ №189) внесені зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14.

Стаття 46 Податкового Кодексу встановлює, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ №189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – опублікований у офіційному виданні Офіційний вісник України від 09.08.2019 №60.

Водночас, статтею 49 ПКУ передбачено, що у разі якщо останній день строку  подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним, або святковим днем.

Таким чином, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених наказом №189, не пізніше 21 жовтня 2019 року за звітний період – вересень 2019.

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

- доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

- розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

- в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»;

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує,  що ст.166 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, тобто, на повернення частини податку на доходи фізичних осіб, сплаченого із заробітної плати. Для реалізації права на податкову знижку потрібно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи  до 31 грудня року наступного за звітним.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Пунктом 166.3 ст.166 Податкового кодексу визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки,, серед них: відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Завдяки ефективно вжитим заходам та налагодженій взаємодії підрозділів погашення боргу з іншими структурними підрозділами ГУ ДПС у Київській області, загальна сума податкового боргу по Київській області протягом вересня 2019 року зменшилася на 14,7 млн.грн. і станом на 01 жовтня 2019 року вона становить 5816,3 млн.грн.

У результаті тісної співпраці та взаємодії ГУ ДПС у Київській області, ГУ Пенсійного фонду України у Київській області та Головного територіального управління юстиції у Київській області та спільно вжитих заходів заборгованість з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зменшилась у вересні поточного року на 4,8 млн.грн. і станом на 01 жовтня 2019 року складає 583,7млн.гривень.

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що законодавством України передбачено відповідальність платників за несвоєчасну сплату податків, зборів, внесків до бюджетів та позабюджетних фондів, а відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

ДПС України надано роз’яснення щодо запровадження нової форми податкової декларації з туристичного збору. Законом України від 23.11.2018 №2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема до ст.268 Податкового кодексу України, якою визначено порядок справляння.

Внесеними змінами з 01 січня 2019 року:

- змінено базу справляння туристичного збору, а саме: вартість проживання (ночівлі) замінено на кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 Податкового кодексу України (далі - ПКУ);

- змінено порядок встановлення ставки туристичного збору, а саме: ставка збору  встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання  (ночівлі),  не до вартості проживання, а до  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

-  визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких передбачені різні граничні межі ставок туристичного збору:

• внутрішній туризм - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.
• в'їзний туризм  -  прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

- запроваджено норму, відповідно до якої туристичного збору може сплачуватися авансовими внесками на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 (далі - Порядок), згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності.

З метою забезпечення виконання положень ПКУ та Порядку, приведення нормативно-правового акта Міністерства фінансів України у відповідність із чинним законодавством України наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за №795/33766, оприлюдненим в Офіційному віснику України від 13.08.2019 №61, затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору (далі - Декларація).

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору, Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  Податковим кодексом України передбачено подання звітності в електронному вигляді і є можливим за умови отримання електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів та укладення договору з органом державної податкової служби за місцем реєстрації договору про визнання електронних документів.

Беззаперечними перевагами подання платниками податків звітності в електронному вигляді є вибір зручного для платника часу здачі звітності та економія часу на її подання, постійна актуалізація (оновлення) програмного забезпечення відповідно до останніх змін у податковому законодавстві, автоматичне створення архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.

Подана в електронному вигляді звітність  надійно зашифрована, вона захищена від несанкціонованих переглядів та втручань,  програмне забезпечення здійснює арифметичний контроль за показниками декларації та оперативне відстеження змін до її форм. При використанні електронного способу подання звітності використовується безпаперова технологія.

Платник податків самостійно обирає - подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн, або віднести її самостійно до територіального органу ДПС, проте для цього потрібно витратити додатковий час на відвідини податкової, можливо, постояти в черзі, а на подання звітності засобами програмного забезпечення в електронному вигляді витрачаються лічені хвилини часу, адже звітність можна подати не виходячи з офісу.

Для зручності платників на офіційному вебпорталі ДПС України функціонує безкоштовний електронний сервіс «Електронний кабінет платника», використовувати який можна цілодобово.

Зазначений сервіс надає змогу створити та надіслати до ДПС  електронні документи: податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрацію платниками окремих податків, тощо. Крім того, платникам податків надано можливість отримати доступ до приватної частини електронного кабінету, де у режимі реального часу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Тут платник у режимі реального часу може отримати доступ до особистої інформації, тобто, отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності, стан розрахунків з бюджетом. Фізичні особи за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» в Електронному кабінеті можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань по таких податках.

 

Використовуйте можливість подання податкової звітності в електронному вигляді  і ви переконаєтесь у безлічі переваг,  а повну інформацію щодо порядку подання звітності в електронному вигляді можна отримати на офіційному вебпорталі ДПС України на головній сторінці у розділі «Електронна звітність» (Електронні сервіси) за електронною адресою: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/.

 

09 жовтня 2019 року

Протягом січня-вересня 2019 року ГУ ДПС у Київській області забезпечено надходження до  державного бюджету в сумі 10,2 млрд.грн., що на 2,2 млрд.грн. більше, порівняно з відповідним періодом минулого року, приріст надходжень склав 27,8%.

Основним бюджетоутворюючим податком державного бюджету традиційно залишається податок на додану вартість, збір якого за січень-вересень 2019 року склав 4,7 млрд.грн., порівняно з аналогічним періодомнадходження збільшилось на 35,6 %, додатково надійшло 1,2 млрд.грн.

Надходження податку на доходи фізичних осіб склали 2,3 млрд.грн., темп приросту у приведених умовах до відповідного періоду минулого року  - 25,8%, додаткові надходження склали 469,3 млн.грн.

Податку на прибуток підприємств за дев’ять місяців 2019 року надійшло 2,2 млрд.грн., приріст до відповідного періоду минулого року – 16,7%, додаткові надходження – 308,5 млн.грн.

Сплата військового збору платниками Київщини за січень - вересень 2019 року становить 659,8 млн.грн, темп приросту  у приведених умовах до відповідного періоду минулого року - 24,6%, додатково надійшло130,3 млн.грн.

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує платникам податків, які подали річну податкову декларацію про майновий стан і доходи що  несплата узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у термін до 1 серпня року, що настає за звітним, призводить до застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Окрім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст.50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня - п.п. 129.1.3 п. 

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує платників податків, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»  врегульовано процедуру проведення інспекцій Держпраці та затверджено  такі документи:

- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

 - Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю;

-  Внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України.

Рекомендовано міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об'єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуватися цією постановою.

Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктом 5  Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено перелік підстав для інспекційних відвідувань Держпраці. Зокрема, новою підставою для інспекційних відвідувань є акт перевірки (документальної, планової, позапланової або фактичної), складений за результатами контрольного заходу ДПС, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про працю.

Встановлено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів - п.10 цього ж Порядку.

 

02 жовтня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до  ст.20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не можеперевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст.20 Закону терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Якщо у зверненні порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань.

Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього.

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації .

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС,  таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку).

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.

Головне управління ДПС у Київській області у зв’язку із зверненнями платників щодо допущених помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомляє про необхідність дотримання наступного порядку заповнення перелічених документів:

Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається.

Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє суб’єктів господарювання, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання - ст. 15 Закону № 481.

Органом ліцензування виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Постановою КМУ від 05.08.2015 №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Державну фіскальну службу України (далі – ДФС).    Відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу (далі – ДПС) шляхом реорганізації – ДФС.

Згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення, ДПС, згідно з  до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.

Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

 

01 жовтня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахункув банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника  в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з 01.10.2019 функціонуватимуть нові небюджетні рахунки 3719 за стандартом IBAN в АС «Є-Казна Доходи» для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку – 899998).

Граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві спливає 30.09.2019.

Починаючи з 01.10.2019 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки по зарахуванню єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

ГУ ДКС звертає увагу, що рахунки 3719, відкриті на ім’я Головних управлінь ДФС, в кінці операційного дня 30.09.2019 будуть заблоковані та 01.10.2019 закриті. Кошти, що надійдуть на рахунки, відкриті на ім’я органів ДФС, будуть повернуті платникам.

З новими рахунками для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  платники Київщини можуть ознайомитись за посиланням: https://kyivobl.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що  транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується ДПСУкраїни -п.п.230.1.5 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН), складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, якінадіслані ДПС, забороняється.

У разі виявлення фактів переміщення пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у ЄРАН, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають такі пальне або спирт етиловий та транспортні засоби з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію)- абз.2 п.228.3 ст.228 ПКУ.

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу фізичних осіб -підприємців, що об’єктом оподаткування уФОПякі перебувають на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця- п.177.2 ст.177 ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Пунктом 3 розд. IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 №859 зі змінами та доповненнями визначено, що у графі 9 вказується сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується наступним чином: гр.4 «Сума одержаного доходу» - гр. 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» - гр.6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» - гр. 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» - гр.8 «Амортизаційні відрахування».

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у гр. 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації зазначає суму чистого оподатковуваного доходу, а у разі якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то гр. 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється.

 

При підготовці матеріалу використано загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ІДД ДПС України.

 

23 вересня 2019 року

 

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що пунктом 4 гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547,  передбачено, що  реєстрація першої розрахункової книжки (далі – РК) в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю (далі – ГО) або на РРО, другої та наступних – на підставі реєстраційної заяви. Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.

При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с» (п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку).

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою.

Скасування РК здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему ГО або на РРО.

Пунктом 6 глави 2 розд. ІІІ Порядку встановлено, що на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема РК з КОРО, на яку вона зареєстрована.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами та до повного вичерпання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковуються розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків, такої послідовності слід дотримуватися щодо кожного місця проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в РК.

У разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати - п. 10 глави 2 розд. ІІІ Порядку.

Використані РК зберігаються суб’єктом господарювання протягом трьох років після їх закінчення.

Отже, реєстрація, облік, застосування РК згідно з вимогами Порядку ведеться у прив’язці до КОРО. Дані щодо фіскальних номерів КОРО, дати реєстрації/скасування реєстрації КОРО, номера останньої КОРО оприлюднюються ДПС відповідно до вимог п. 13 глави 1 розд. ІІ Порядку у відкритій частині Електронного кабінету за посиланням: http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro.

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що платник податків має право реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податковим Кодексом, які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

З метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим Кодексом та іншими законодавчими та нормативно- правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитовихоборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Також на запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що орендарі земельних ділянок є платниками орендної плати, а об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Законом України від 16.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимогземельного законодавства.

У договорі зазначається розмір орендної плати,  її індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі -  ЗКУ), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав - ст. 125 ЗКУ.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 06.10.1998  № 161-XIV «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленомузаконом порядку.

 

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

 

 

18 вересня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що нормами п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу (далі - ПКУ) встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Отже, платник податків у разі подання звітності до граничного терміну сплати, зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до граничного терміну сплати відповідної декларації.

У разі подання звітності платником податків після закінчення граничного терміну сплати, такий платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, до подання такої декларації, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 жовтня 2019 реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів змінюються відповідно довимог IBAN.

Державною Казначейською службою України на виконання п.3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про  запровадження міжнародного банківського рахунку  (IBAN)  в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN, тобто, відбувається перехід на міжнародний формат рахунків, який матиме 29 символів (літери та цифри), із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку –  не більше 14 цифрових  символів, до якого добавлено решту символів, відповідно до вимог стандарту IBAN.

При обслуговуванні бюджетів за доходами з 01 жовтня 2019 Казначейством будуть використовуватись нові реквізити бюджетних рахунків.

Звертаємо увагу платників податків, що з новими реквізитами бюджетних рахунків можна ознайомитись на сайті ГУ ДПС у Київській області за посиланням:http://kyivobl.tax.gov.ua//byudjetni-rahunki/.

 

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що згідно з  п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 № 2755-VI (далі – ПКУ), платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів - п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платники податків, які  здійснили поділ власного приміщення на два і більше об’єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), мають подати Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, в якому інформація щодо такого об’єкта оподаткування зазначається декількома рядками, тобто:

- у ряд.1 зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»),

- у наступних рядках вказується оновлена інформація про об’єкти оподаткування, які створено чи відкрито на основі закритого об’єкта, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»).

Кожному новоствореному об’єкту оподаткування присвоюється відповідний ідентифікатор об’єкта оподаткування за правилами, визначеними п.4 Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Довідково: п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

 

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник подає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення за ф.№20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

 

 

17 вересня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє платників податків, що до оподатковуваних доходів платника податку включаються, зокрема, доходи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар, а об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (паї), майнові паї (включаючи земельні ділянки, що знаходяться під такою нерухомістю, чи присадибні ділянки), є орендар. Об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання за результатами року відображаються  у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

- заяви суб’єкта господарювання;

- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;

- несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

- рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

-  рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

-  порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;

-  отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;

-   встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 розд. IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, що розроблений з метою реалізації вимог ПКУ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок).

Пунктом 18 Порядку, зокрема, встановлено, що електронний рахунок платника акцизного податку, зареєстрованого в системі електронного адміністрування реалізації пального, який не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 02 липня 2019 року, закривається 23 липня 2019 року за правилами, встановленими для закриття електронного рахунка в разі анулювання реєстрації як платника акцизного податку.

Відповідно до п.23 Порядку, для закриття електронних рахунків ДПС надсилає Державній казначейській службі відомості, в яких зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер електронного рахунка.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, закриває електронні рахунки.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДПС не пізніше операційного дня, що настає за днем його закриття.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що з 01 липня набули чинності зміни до ст.120 прим.2 ПКУ, внесені Законом України від 23.11.2018 №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), щодо застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Також Законом №2628 викладено у новій редакції ст.231 «Акцизна накладна» та ст.232 «Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового» ПКУ та оновлено порядок і терміни реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН - п.231.6 ст.231 ПКУ).

При цьому п.25 підрозд.5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до змін, внесених Законом №2628 передбачено, що норми п.п.120 прим. 2.1 –120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ, якими запроваджені нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.

Нормами п.25 підрозд.5 розд.XX «Перехідні положення» ПКУ, враховуючи зміни щодо підходів складання та реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, встановлені ст.ст. 231 та 232 ПКУ, у т.ч. граничних термінів їх реєстрації в ЄРАН, норми пп. 120 прим. 2.1 – 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ, які набрали чинності 01.07.2019, стосовно застосування штрафних санкцій за порушення термінів та порядку реєстрації АН/РК, другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування, вперше починають застосовуватись з 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути застосовані до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.

Тобто, до 01 жовтня 2019 року відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст. 231 ПКУ, застосовується у розмірах та порядку, передбаченими редакцією ст.120 прим.2 ПКУ без врахування змін, внесених Законом №2628, тобто до АН/РК складених на операції з реалізації пального, здійснені до 01.07.2019, а саме:

порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/РК в ЄРАН, встановлених ст.231 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального,зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

Сума акцизного податку для цілей п.п. 120 прим. 2.1 і 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ діючої на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. Такими даними є прізвище та зареєстроване місце проживання фізичної особи.

До Державного реєстру фізичних осіб – платників податків змінивносяться протягом 3-х робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів.

Крім того, заяву за формою № 5ДР можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

У Головному управлінні ДПС у Київській області нагадуютьплатникам податків, що використання неоформлених найманих працівників та виплата їм коштів без відповідної сплати податків та зборів є порушенням трудового та податкового законодавства.

За фактичний допуск неоформленого працівника до роботи без оформлення  трудового договору,  оформлення працівника на неповний робочий час  у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також за виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску передбачена  штрафна санкціяу розмірі 30 мінімальних заробітних плат–у 2019 році це 125 190 гривень за кожного працівника, з яким не укладено трудової угоди та щодо якого не надіслано повідомлення до органу ДПС.

За недотримання мінімальних державних гарантій  в оплаті праці, наприклад, за неоплату роботи у нічний час, понадурочну роботу, роботу в вихідний день або святковий день та інші питання оплати праці, передбачена  штрафна санкціяу розмірі10 мінімальних заробітних плат – у 2019 році це 41730 гривень

Шановні роботодавці, потурбуйтесь про правильне оформлення трудових відносин з найманими працівниками, аби уникнути штрафів!

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 - УІ від 08.07.2010р., єдиний внесок (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а у  разі  наявності у платника ЄВ одночасно із зобов'язаннями із сплати ЄВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати ЄВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Сума недоїмки з ЄВ не підлягає списанню, зокрема,у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати ЄВ.

Крім того, щодо нарахування, застосування та стягнення сум штрафів з ЄВ строк давності не застосовується – це передбачено  п. 13 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому, адже періоди роботи  зараховуються дострахового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що

П?ятниця, 20 вересня 2019 року

Останній день подання

 

• податкової декларації з ПДВ за серпень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
• декларації акцизного податку за серпень*
• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) роботодавцями за серпень
• заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу
• податкової декларації з рентної плати за серпень з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України 

• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень у разі неподання податкової декларації на 2019 р.

__________________
*Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ).

Останній день сплати

• ЄСВ роботодавцями за серпень (крім гірничих підприємств)
• авансового внеску з єдиного податку на вересень платниками першої та другої груп

Головне управління ДПС у Київській області офіційно розпочала свою роботу. У зв’язку з цим у мережі Facebook створено сторінку ГУ ДПС у Київській області.

Відтепер усі податкові новини, корисну інформацію та анонси подій читайте на нашій новій сторінці. 

Запрошуємо вас приєднатися: https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast/

Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.04. 2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок № 408) встановлює механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового визначено.

Так, п. 17 Порядку № 408 передбачено, що рахунок платника акцизного податку, який зареєстрований у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – електронний рахунок) відкривається Державною казначейською службою (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового протягом одного робочого дня надсилає Казначейству (п. 18 Порядку № 408).

У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО Казначейства.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, відкриває електронні рахунки.

Повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунку казначейство надсилає ДПС. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка (п. 19 Порядку № 408).

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що длявзяття на облік/зняття з обліку в контролюючих органах, а також внесення змін до облікових даних платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючих органів відповідні заяви та документи, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, (далі – Порядок № 1588).

Заява за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП), заява про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток за формою № 1-РПП (далі – заява за ф. № 1-РПП), заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП, заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП можуть бути направлені до контролюючих органів платниками податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, поштовим відправленням.

При цьому, копії документів, які подаються разом із такими заявами, повинні бути засвідчені нотаріально або державним органом, який видав (зареєстрував) документи, здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності чи акредитував (зареєстрував, легалізував) платника податків.

Заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП та повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП можуть бути подані до контролюючого органу як поштовим відправленням, так і засобами електронного зв’язку в електронній формі (платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів).

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України  від 02.12.2010 №2755-УІ (далі – ПКУ), платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05.10.2017  №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Оскільки 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2019 № 242 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ № 242), яким внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями, то звіт за 2018 рік заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом № 242.

При цьому Звіти за 2018 рік, які подані платниками до набрання чинності Наказом №242 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

 

 

 

 

09 вересня 2019 року

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних - п. 183.3 ст.183 ПКУ.

При переході осіб із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачала сплату податку на додану вартість, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява також подається не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Згідно з п. 183.5. ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

При зміні ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" п.п.293.8.4 п.293.8 ст. 293 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Реєстрація таких осіб діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Головне управління ДПС у Київській області з метою  недопущення виникнення податкового боргу запрошує платників податків перевірити стан розрахунків з бюджетом.

Зробити це можна через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/, або звернувшись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси) платника податків.

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є  фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюють органи податкової служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування (загальної площі об’єкта житлової нерухомості, або його часток), зменшеної на пільгову площу, розмір якої визначений п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового Кодексу:

а)  для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Вищезазначені пільги, передбачені для фізичних осіб, не застосовуються до:

- об'єкта/об'єктів, площа яких перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ;

- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності)  - п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ.

 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що  п.п. ґ) 266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ встановлено,  що  за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована за загальними правилами (згідно з п.п. "а" - "г" 266.7.1 п.266.7 ст.267 ПКУ) збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

 

 

23 серпня 2019 року

 

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» та Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з ОКПП «Київ» зафіксована спроба переміщення двома громадянами Китаю одним авіарейсом за межі митної території України значної партії бурштину з приховуванням від митного контролю.

Обидва іноземця, студенти різних українських вищих навчальних закладів, відлітали на батьківщину і для проходження митного контролю обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим гарантували, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни Китаю не надавали, до інспекторів митниці з приводу декларування товару не зверталися.

Речовину природного походження коричневого кольору з різними відтінками,  що за зовнішнім виглядом має ознаки дорогоцінного каміння органогенного походження (бурштин) було виявлено у семи дорожніх валізах, які належать даним пасажирам.

Бурштин знаходився в картонних фабричних коробках для білизни українського виробництва з написами «Екологічно чиста, не вбирає запахи, не викликає алергічних реакцій, піддається вологій обробці» в мішечках прямокутної форми на застібці-блискавці, які в свою чергу були поміщені по два мішечки з камінням..

Дані коробки з мішечками з речовиною знаходились у трьох валізах  в яких окрім речовини природного походження знаходились особисті речі,  що утруднювало виявлення вказаного каміння під час митного контролю багажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 371 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 Євро, при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України.

Складено протоколи про порушення митних правил за статтею 483  Митного кодексу України. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справах.

Платники податків Київської області з початку року перерахували до консолідованого бюджету 7,1 млрд грн податку на доходи фізосіб. Про це повідомляє начальник Головного управління ДФС в Київській області Олексій Кавилін. "З цих коштів до держбюджету надійшло 1,8 млрд грн, місцева ж скарбниця поповнилася сумою в 5,3 млрд грн ПДФО", - зазначив Кавилін.

За його інформацією, показник надходжень до місцевих бюджетів збільшився на 27%, що в грошовому еквіваленті означає 1,1 млрд грн. Він також сказав, що найбільші суми до бюджетів забезпечили Бориспільський район - 1 мільярд гривень, Києво-Святошинський і Білоцерківський - 882 та 821 мільйон гривень відповідно.

"У всій структурі податкових платежів до бюджетів територіальних громад податок на доходи фізосіб займає частку в 44%, маючи статус бюджетоформуючого. Оскільки в більшості випадків податок сплачується виходячи із заробітної плати, ми максимально концентруємося на залученні громадян до офіційного працевлаштування: проводимо зустрічі з роботодавцями, які платять зарплату на рівні мінімальної або навіть менше, а решту - в конвертах, і самими працівниками, які в силу різних причин погоджуються на неофіційні виплати ", - підкреслив Олексій Кавилін. За словами начальника фіскальної служби, основна причина таких порушень - це, наприклад, перспектива втратити субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Окремо начальник фіскальної служби Київщини повідомив, що в результаті проведення операції «Урожай», яка стосується аграріїв, фізособи, що самостійно обробляють сільськогосподарські угіддя, подали 2049 декларацій про майно і доходи із задекларованою сумою в 149 млн грн. З них до бюджету вже надійшло 12,4 млн грн ПДФО і 1,4 млн грн військового збору. Крім того, Кавилін зазначив, що юрособи, зайняті в сфері сільського господарства, забезпечили офіційний прийом на роботу 1 978 громадянам, які раніше були працевлаштовані з порушеннями трудового законодавства.

Раніше повідомлялося, що динаміка зростання надходжень до держбюджету становить 29%. Також зазначалося, що платники ПДВ збільшили відрахування до бюджету на 30%.

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що  з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією, ДФС України  щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

-податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

-  дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

-  ставку єдиного податку;

-  групу платника податку;

-  види господарської діяльності;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку (п.299.13 ст.299 ПКУ).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua, платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».     

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС у режимі реального часу.

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє,  що об’єкти спадщини (дарування), що успадковують члени сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (174.2.1 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки(п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

У разі спадкування (дарування) об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до п.14 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п.6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п.14 Порядку №440 обставин.

Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом (п.6 Порядку №440).

Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

    - особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

   -  поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

   -  засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

  -   державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації, а другий залишається у контролюючому органі.  Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

Головне управління ДФС у Київській області на численні запити фізичних осіб щодо можливості тимчасового припинення підприємницької діяльності у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалою хворобою, від’їздом за кордон, тощо, повідомляє, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

 

При цьому Законом №755-IV та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

 

 

14 серпня 2019 року

 

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС вдруге за останній час зафіксовано спробу ввезення на митну територію України фітнес-браслетів з порушенням митних правил на суму орієнтовно півмільйона гривень.

380 фітнес-браслетів з функцією годинника в комплекті, дисплейні модулі, мобільні телефони, акумуляторні батареї тощо знаходилися у громадянки Китаю, яка прибула авіарейсом до України і для проходження митного контролю самостійно обрала спрощену систему – «зелений коридор», який призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз’яснення митних правил і порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталась.

Фітнес-браслети, дисплейні модулі, мобільні телефони, акумуляторні батареї тощо було виявлено митниками після перетину пасажиркою «зеленої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».  Весь товар переміщувався в двох валізах, та двох картонних коробках пасажирки без ознак приховування.

З виявлених товарів пасажирці було пропущено два її особистих телефони iPhone 5.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України. Товар вилучено до винесення судом рішення у справі.  

Довідково: відповідно до ст. 374 ч. 8 Митного кодексу України товари  (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України, зокрема,  у супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС зафіксовано чергову спробу переміщення через митний кордон України тютюнових виробів.

970 пачок цигарок знаходилося у чоловіка, особи без громадянства, який проживає у Литві. Авіапасажир відлітав на батьківщину і для проходження митного контролю скористався спрощеною системою «зелений коридор», чим засвідчив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Під час здійснення вибіркового митного контролю громадянину було задано запитання щодо наявності в нього товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, на що він відповів, що має при собі тютюнові вироби. Після цього пасажиру було запропоновано пред’явити їх. В службовому приміщенні митниці ним було видано 250 пачок цигарок «МАRVEL» та  720 пачок «СOMPLIMENT BLU», що знаходилась у валізі громадянина (ручній поклажі) без ознак приховування.

На зазначених цигарках були відсутні марки акцизного податку. Отже, дані факти дають підстави вважати, що ці тютюнові вироби без марок акцизного податку,  які переміщувались зазначеним громадянином, були раніше незаконно ввезені на митну територію України.

Таким чином, громадянин придбав та перевозив цигарки , які ввезені на митну територію поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Складено протокол про порушення митних правил за ст. 484  Митного кодексу України.

Тютюнові вироби, які переміщувалися незаконно, вилучені до винесення судом рішення у справі.

Всього з початку року Київською митницею ДФС складено 21 протокол про порушення митних правил, де предметом порушення були тютюнові вироби, на загальну суму понад 992 тисячі гривень.

Довідково: відповідно до пункту 226.2. статті 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з пунктом 226.11. статті 226 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

ГУ ДФС у Київській області нагадує, що на території області проводиться операція «Урожай-2019».

Одним із головних напрямків контролю за суб’єктами господарювання аграрного сектору в ході  операції «Урожай-2019» визначено контроль за оформленням використання найманої праці та оплатою праці.

З огляду на вищевикладене, нагадуємо сільськогосподарським товаровиробникам порядок оформлення найманого працівника роботодавцем, що зареєстрований фізичною особою - підприємцем (ФОП).

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками передбачений законодавством єдиний для всіх роботодавців: як юридичних осіб так і фізичних осіб-підприємців.

ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками – це встановлено ст.21 Кодексу законів про працю.

Трудовий договір укладається у письмовій формі. Під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документи про освіту, про стан здоров'я, тощо.

Укладеним трудовий договір вважатиметься лише після підписання його роботодавцем і працівником та видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. Стаття 24 КЗпП передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ФОП - роботодавець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором має обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою  постановою КМУ від 17.06.2015 №413 формою, в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Більше інформації про операцію "Урожай" за посиланням: http://kyivobl.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv/387588.html

 

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, щоза погодженням з Міністерством фінансів України (згідно з листом від 06.08.2019 №226010/06-5/20111), ДФС зареєстровано 07.08.2019 року за №1962/99-99-29-01-01:

- Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій;

- Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування.

Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку зареєстровано 07.08.2019року за №1963/99-99-29-01-01.

Зазначені критерії та показники  введені в дію 08.08.2019 року.

Довідково: Критерії ризиковості платника ПДВ, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html.

 

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст.287 ПКУ) .

Державна реєстрація земельних ділянок передбачає внесення до єдиної державної геоінформаційної системи – Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) відомостей про землі, відомостей про їх формування та присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера.

Земельним кодексом України встановлено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Юридична особа, яка набула права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, сплачує земельний податок з дня державної реєстрації прав власності на таку земельну ділянку, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Кадастру з урахуванням процедури державної реєстрації, чинної на дату виникнення права власності.

Раніше повідомлялося, що на території зони обслуговування ГУ ДФС у Київській області обліковується 507 873 потенційних платників плати за землю.

 

Нагадаємо,за земельні ділянки, що перебувають у власності малолітніх/неповнолітніх дітей, податки сплачують батьки (усиновителі), опікуни.

 

 

 

 

13 серпня 2019 року

Як повідомили у Київській митниці ДФС, у липні до Державного бюджету України перераховано 4,6 млрд. грн. митних податків.

Забезпечено збільшення надходжень митних платежів до Держбюджету у порівнянні:

- з липнем 2018 року - на 601,6 млн. грн. (+15%);

- з червнем 2019 року - на 941,1 млн. грн. (+26%).

Значну частину перерахованих до бюджету митних платежів (30,2%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:

«автомобілі легкові» – сплачено платежів на загальну суму 894,3 млн. грн. (питома вага сплачених податків – 19,6%);

«лікарські засоби» - 160,7 млн. грн. (3,5%);

«телефонні апарати»   - 126,8 млн. грн. (2,8%);

«засоби захисту рослин»  - 107,1 млн. грн. (2,3%);

«машин автоматичного оброблення інформації» – 86,0 млн. грн. (1,9%).

В рамках операції «Акциз» податківці Київської області  у поточному році вилучили з незаконного обігу товарно-матеріальні цінності на суму 112,2 млн. грн., у тому числі підакцизної групи на суму 95,4 млн. грн

-    паливно-мастильних матеріалів у кількості 104,7 тон на суму 2,7 млн. грн.;

-    спирту у кількості 32,5 тис. дал на суму 81,3 млн. грн.;

-    лікеро-горілчаних виробів у кількості 5,7 тис. дал на суму 10,6 млн. грн.;

-    тютюнових виробів 17,1 тис. пачок на суму 618,7 тис. грн;

-    транспортний засіб 1 шт. на суму 250 тис. грн;

-    марки акцизного податку у кількості 22,2 тис. штук.

За результатами проведених оперативними підрозділами заходів припинено діяльність 5 підпільних виробництва, з яких 2 – незаконного виготовлення спирту, 2 – незаконного виготовлення лікеро-горілчаних виробів, 1 – паливно-мастильних матеріалів.

За даним напрямом роботи розпочато 6 кримінальних проваджень, в тому числі 2 за ч. 3 ст. 204 КК України.

Слідчими з початку року закінчено досудове розслідування та направлено до суду 3 кримінальних провадження за ст. 204 КК України, з них - 1 провадження за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до абз.5 ч. 1 ст. 51 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Підпунктом 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб;

- підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до ст. 269 - 270 ПКУ  платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Сімейним кодексом України від 10.01.2002  №2947-ІІІ зі змінами та доповненнями  визначено, що особа має правовий статус дитини до досягнення нею повноліття  (ст. 6 Сімейного кодексу). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею віку чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 Сімейного кодексу).

Згідно із п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років - повноліття (п. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

Нагадуємо, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Більше інформації:

Майнові податки: Плата за землю

Майнові податки: Транспортний податок

 

Майнові податки: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

 

 

12 серпня 2019 року

За сім місяців поточного року представники малого та середнього бізнесу Київщини сплатили 1,2 млрд грн єдиного податку. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. Він підкреслив, що порівняно з відповідним періодом минулого року, показник збільшився на третину: у грошовому співвідношенні це дорівнює 286,4 млн грн додаткових для місцевих бюджетів коштів.

Кавилін також зазначив, що більш швидкий темп зростання сплати єдиного податку демонструють фізичні особи-підприємці. Так, станом на 1 серпня 2019 року ними сплачено 981,6 млн грн із динамікою у 38% у порівнянні з тим самим періодом попереднього року. Додатково бюджети отримали 268,3 млн грн.

На 14% або 17,3 млн грн збільшили суму сплати спрощенці ІІІ групи: 142,3 млн грн. У свою чергу,  юрособи-сільгоспники перерахували до місцевої казни 105,3 млн грн, що на 874 тис грн більше за показник минулого року.

За рейтингом надходжень до бюджетів лідирує Києво-Святошинський район: сума сплати єдиного податку дорівнює 227,7 млн грн. На другому місці – Білоцерківщина із 210 млн грн єдиного податку. Завершує трійку Ірпінський район, чий бізнес перерахував до місцевих бюджетів 176 млн грн.

Загалом на території області обліковуються 72 446 фізичних та 7 480 юридичних осіб-платників єдиного податку.

Протягом січня-липня 2019 року Київська митниця ДФС перерахувала до Державного бюджету України 29,8 млрд. грн. митних податків:

- до загального фонду – 28,5 млрд. грн.,

- до спеціального фонду – 1,3 млрд. грн.

У порівнянні з відповідним періодом 2018 року, зростання надходжень становить 4,4% або 1,3 млрд. грн.

Значну частину митних платежів (34%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів, як:

«автомобілі легкові» – сплачено платежів на загальну суму 5 млрд. грн. (питома вага сплачених податків – 17%);

«засоби захисту рослин» - 2,6 млрд. грн. (9%);

«лікарські засоби» - 1 млрд. грн. (4%);

«телефонні апарати» - 796,5 млн. грн. (3%);

«машини автоматичного оброблення інформації»  – 540 млн. грн. (2%).

У напрямку протидії кримінальним правопорушенням у митній сфері з початку року за матеріалами оперативних працівників розпочато 9 кримінальних проваджень, у тому числі 3 – за ч. 3 ст. 212 КК України.

Припинено діяльність 1 «центру мінімізації митних платежів», в ході відпрацювання якого, встановлено 7 суб’єктів господарської діяльності -вигодонабувачів, сума імпортних операцій складає 91,1 млн. гривень.

З початку року до митниць ДФС надано 48 листів про вчинення порушень митних правил. За результатами відпрацювання інформації оперативних підрозділів складено 5 протоколів про порушення митних правил на суму 14,3 млн. грн. та додатково сплачено митних платежів на суму 23,5 млн. гривень.

У поточному році слідчими закінчено 3 кримінальних провадження даної категорії та направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності  у зв'язку з повним погашенням завданих державі збитків на суму 3,5 млн. гривень.

В рамках досудового розслідування кримінальних проваджень викритих у минулих роках накладено арешт на товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 69,6 млн. грн.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що пунктом 295.5 ст. 295 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб отримати звільнення  від сплати єдиного податку на період відпустки, ФОП першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, до початку відпустки має подати заяву довільної  форми до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, у якій вказується період щорічної відпустки.

Для отримання звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, або у зв’язку з вагітністю та пологами, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб повинен підтвердитисвою непрацездатність листком непрацездатності

Згідно із п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004
№ 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

 

 

8 серпня 2019 року

 

За повідомленням начальника ГУ ДФС у Київській області Олексія Кавиліна, рівень сплати єдиного внеску зріс на чверть у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він підкреслив, що сума, спрямована платниками Київщини  на забезпечення соціальних потреб, наразі складає 5,9 млрд. грн. При цьому, додаткові надходження у грошовому відображенні дорівнюють 1,2 млрд. грн. 

Кавилін зазначив, що найбільші суми з уплати єдиного внеску надійшли від Білоцерківського та Бориспільського районів – по одному мільярду гривень, та Києво-Святошиського – 965 млн. грн.

«Серед чинників, що вплинули на динаміку сплати єдиного внеску - збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року, а також низка інших заходів, зокрема, роз’яснення мешканцям Київщини положень законодавства у сфері легального працевлаштування. Безумовно це створює передумови для детінізації зайнятості та офіційного працевлаштування населення», - зазначив Олексій Кавилін.

Довідково: мінімальний страховий внесок становить 22% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний рік. У 2019 році  він становить  918,06 грн. : 22% х 4173,00.

Максимальний страховий внесок становить 15 мінімальних заробітних плат, встановленої законодавством на відповідний рік. У 2019 році  він становить  62595,0 грн. : 15 х 4173,00.

Нагадаємо, за період січень-липень 2019 року платники податків Київської області направили до зведеного бюджету 15,7 млрд. грн.

Також ми повідомляли, що дохідна частина місцевих бюджетів зросла на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Протягом січня-липня 2019 року управлінням аудиту ГУ ДФС у Київській області проведено 364 документальні перевірки. Це на 13 перевірок більше, ніж за січень-липень 2018 року, в тому числі 144 планові та 220 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 586,2 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 52,4 млн. грн., що на 16,2 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 339,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 61,1 млн. грн. Також зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 25,4 млн. гривень.

Крім того, за січень-липень 2019 року проведено 1 191 фактичну перевірку платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 25,9 млн. грн., з яких 8,2 млн. грн. сплачено до бюджету.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що суб’єкти господарювання - юридичні особи, що є платниками інших податків і зборів, мають право прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування  зі сплатою єдиного податку шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один лише раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви СГ додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що платники податків мають право подати податкову звітність до органів ДФС за власним вибором в один із таких способів:

а) подати особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в)  надіслати засобами електронногоз в'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

В електронній формі платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів, в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів( ПКУ та п.3 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103306 – для податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

 

 

 

 

7 серпня 2019 року

У серпні 2019 року співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області ліквідували незаконне масове виробництво тютюну для кальяну та вилучили велику партію підакцизної продукції.

В рамках проведення операції «Акциз-2019» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено групу осіб, які організували на території одного з міст Київщини незаконне масове виробництво тютюну для кальяну. В подальшому фальсифікат реалізовували через мережу Інтернет кінцевим споживачам без марок акцизного податку.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених за місцем незаконного виробництва, в офісних приміщеннях, за адресами проживання фігурантів та в транспортному засобі, який використовувався зловмисниками, з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання фальсифікованого кальянного тютюну та сировини для його виробництва, загальною вартістю майже 13 млн. грн., обладнання та засоби для забезпечення масового виробництва, а також чорнові записи, мобільні телефони та комп’ютерну техніку.

Всього виявлено та вилучено ТМЦ орієнтовною вартістю 22 млн. 840 тис. грн., у т.ч. підакцизної продукції – на суму 12 млн. 840 тис. грн.

Триває слідство.

Також повідомлялося, що податківці Київщини викрили діяльність організованої злочинної групи, яка незаконно привласнила майно та легалізувала 44 млн. грн.

Ми також писали, що податківці Київщини викрили «сімейний» підряд з ухилення від сплати податків.

За сім місяців 2019 року дохідна частина місцевих бюджетів зросла на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. За наданою ним інформацією, з початку року у місцевих скарбницях акумульовано суму у 8,2 млрд. грн. податкових платежів, що на 1,7 млрд. грн. перевищує показник попереднього року.  

«Традиційно найбільшу суму у бюджети територіальних громад забезпечує сплата податку на доходи фізичних осіб. Його питома вага у розрізі основних надходжень складає 65%. Наразі платники податків спрямували на розвиток громад 5,3 млрд. грн. ПДФО, що на 27% або 1,1 млрд. грн. більше за аналогічний період 2018 року.», - сказав Кавилін.

Представники малого та середнього бізнесу Київської області перерахували до місцевих скарбниць 1,2 млрд. грн. що на 30% або 286,4 мільйона гривень більше, аніж було сплачено минулого року.

Значну суму до бюджетів Київщини принесла сплата майнових податків, найбільшу частку з яких має плата за землю. Так, за сім місяців поточного року землекористувачі сплатили 829 мільйонів гривень, збільшивши приріст надходжень на 19% або 131 мільйон гривень порівняно з тим самим періодом минулого року.  Окремо Олексій Кавилін підкреслив, що найбільші темпи зростання демонструє сплата податку на нерухоме майно: «З початку року власники нерухомого майна перерахували до місцевих бюджетів 261,6 млн. грн. Сума приросту складає 35%, що у грошовому еквіваленті складає суму у 67,6 додаткових коштів».  

Власники елітного автотранспорту перерахували у місцеві скарбниці 12,9 млн. грн., що на 637 тис грн. більше сплаченої минулоріч суми. 

Сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території Київської області забезпечила бюджети 234,3 млн. грн., що на 17% або 34,5 млн. грн. більше за показник аналогічного періоду 2018 року.

Раніше ми повідомляли, що до Державного бюджету за звітний період зібрано 7,5 млрд. грн.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ платник податку, який має право на податкову знижку  за наслідками звітного податкового року, має скористатися ним до кінця року, наступного за звітним, на наступні податкові роки таке право не переноситься.

        Податкова знижка - документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів або послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року.

До витрат, дозволених на включення до податкової знижки  за наслідками 2018 податкового року, платник податку має право включити такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

- частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

- суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення;

- суму витрат платника податку на:

оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

До податкової знижки включаються фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов'язково повинно бути відображено вартість оплачених товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

Право на податкову знижку мають громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб.

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що фізична особа незалежно від віку (резидент та нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР і пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Форма №1ДР є заявою для реєстрації у Державному реєстрі,

За малолітніх осіб віком до 14 років зазначені документи подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника, або представника органу опіки і піклування якщо  щодо дитини ще не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування).

Видане не українською мовою свідоцтво про народження дитини підлягає перекладу, у такому випадку слід подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад свідоцтва українською мовою, який після пред’явлення повертається, та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків), надається протягом  3-ох робочих днів з дня звернення фізичної особи або її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Звертаємо увагу, що громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до 5-ти робочих днів.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що  19 серпня 2019 року  закінчуються встановлені законодавством терміни сплати окремих податків, зборів, платежів за ІІ квартал (півріччя) 2019 року, а саме:

- податку на прибуток підприємств платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за IІ квартал 2019 р.;

- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІI квартал 2019 р.;

- ПДВ платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу, за II квартал 2019 р.;

- єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15% та задекларовані платниками єдиного податку груп 1 та 2 за II квартал 2019 р.;

- єдиного податку платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до групи 3, за II квартал 2019 р.;

- екологічного податку  за II квартал 2019 р.;

- рентної плати платниками, для яких звітним періодом є квартал, за II квартал 2019 р.;

- збору за місця для паркування транспортних засобів за II квартал 2019 р.;

- туристичного збору за ІІ квартал 2019 року.

З огляду на викладене, ГУ ДФС  у Київській області звертає увагу платників податків, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання  протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, при затримці понад 90 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов’язання, платнику податків нараховується пеня за несвоєчасну сплату.

 

 

 

 

1 серпня 2019 року

Податківці Київщини викрили «сімейний» підряд з ухилення від сплати податків

Слідче управління ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, у липні поточного року викрили організовану групу в складі трьох осіб, які шляхом заниження майнових прав на житлові квартири, ухилились від сплати державі податків у сумі, що складає майже 4 млн. грн.

Так, встановлено, що один з провідних забудовників Київської області, з метою ухилення від сплати податків, продавав майнові права на належні йому об’єкти нерухомості в Києво-Святошинському районі столичного регіону своєму синові за заниженими цінами у порівнянні із ринковими, залучивши до схеми реалізації одне з пов’язаних підприємств.

У подальшому син забудовника після отримання права власності на житлові квартири, організовував їх продаж, в тому числі державним структурам, вже за ринковими цінами.

Зловмисникам повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ст. 212 КК України.

За вчинення вказаного злочину законодавством передбачено покарання у виді штрафу з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

 

Олексій Кавилін: За шість місяців платники Київщини збільшили приріст надходжень з ПДВ на 30%

Як повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін, за підсумками першого півріччя платники податків Київщини спрямували до Державного бюджету 3,1 млрд. грн. податку на додану вартість.

Зокрема, він підкреслив, що цей показник зріс на 30% або 704 мільйона гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Із 6,6 млрд. грн., що надійшли до Держбюджету від суб’єктів господарювання пристоличного регіону, сплата ПДВ займає частку у 47%. Відповідно, зросла середньомісячна сума сплати цього виду податків – 516 мільйонів гривень з цього виду податку щомісяця стабільно спрямовується до бюджету. Минулого року ця сума складала 400 млн. грн.».    

Кавилін також зазначив, що найбільші суми ПДВ надійшли від суб’єктів господарювання, чия діяльність зосереджена у Києво-Святошинському районі – 692,2 млн. грн., Бориспільському  - 522,2 млн. грн. та Білоцерківському - 461 млн. грн. «Наразі на Київщині зареєстровано 16 548 юридичних та 1202 фізичні особи – платники податку на додану вартість», - повідомив він.

Серед галузей-лідерів за обсягами сплати ПДВ серед юридичних осіб Олексій Кавилін виділяє оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспорту – 615 млн. грн., переробну промисловість – 599 млн. грн., сільське, лісове та рибне господарства – 548 млн. грн.  З-поміж фізосіб також лідирують сфери торгівлі – 22,1 млн. грн., транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльностей – 16,1 млн. грн., а також переробної промисловості – майже 10 млн. грн.

Раніше повідомлялося, що платники податків Київської області сплатили до держбюджету 6,6 млрд. грн.

Також повідомлялося, що дохід місцевих бюджетів Київської області зріс на 1,3 млрд. грн.

 

Штрафи за порушення граничних термінів реєстрації

акцизних накладних

        Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

     - 2% від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
    - 10% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
   - 20% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
    - 30% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
     - 40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів, -  п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ.

          Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.
        Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної/другого примірника розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника акцизної накладної/розрахунку коригування – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2% суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій акцизній накладній/розрахунку коригування - п.120 прим. 2.1 ст.120 прим. 2 ПКУ.

     Сума акцизного податку для цілей п.п. 120 прим. 2.1 та 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового (п. 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ).

 

Право на податкову знижку можна використати по 31 грудня

 

Головне управління ДФС у Київській області нагадує платникам податків, які протягом 2018 року здійснили витрати, які дають їм право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

24 липня 2019 року

З 01 серпня 2019 заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених коштів по платежах, належних державному бюджету можна подати в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет»

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що з 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 р. №60 "Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені" (далі – Порядок).

 Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення  з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем. Документ покликаний внести новації у документообігвзагалі й відмовитись від паперових документів.

Порядок застосовується щодо повернення платежів, що належать:

• державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019 р.;
• місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 р.

Таким чином, починаючи з 01 серпня 2019 року, платники податків мають змогу подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет».

Подати заяву можна через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.       

Робота у приватній частині Електронного кабінету виконується з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрісертифікації ключів.

     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
     Отже, платник податків має право надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

 

На Київщині з початку року розпочато 9 кримінальних проваджень у митній сфері

В напрямку протидії кримінальним правопорушенням у митній сфері з початку року за матеріалами оперативних працівників розпочато
9 кримінальних проваджень, у тому числі 3 за ч. 3 ст. 212 КК України.

У поточному році слідчими закінчено 3 кримінальних провадження даної категорії та направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності  у зв'язку з повним погашенням завданих державі збитків на суму 3,5 млн. гривень.

Припинено діяльність 1 «центру мінімізації митних платежів», в ході відпрацювання якого, встановлено 7 суб’єктів господарської діяльності-вигодонабувачів, сума імпортних операцій складає 91,1 млн. гривень.  

З початку року до митниць ДФС надано 48 листів про вчинення порушень митних правил.

За результатами відпрацювання інформації оперативних підрозділів складено 4 протоколи про порушення митних правил на суму 4,4 млн. грн. та додатково сплачено митних платежів на суму 21,8 млн. гривень. В рамках досудового розслідування кримінальних проваджень, викритих у минулих роках, накладено арешт на товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 63,9 млн. гривень.

 

Новації у заповненні акцизної накладної

Головне управління ДФС у Київській області інформує платників про те, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:

АН_РП складається виключно в двох примірниках (в полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» встановлюється значення «0»);

у полі «Умови оподаткування» встановлюється значення «0» або «4»;

у полі «Напрям використання» встановлюється значення «3»;

дата складання АН_РП може приймати лише значення «01.07.2019»;

дані щодо особи, що реалізує пальне – дані про платника податку або суб'єкта господарювання, який з 1 липня 2019 року не підпадає під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у якого станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального;

особа-отримувач пального – дані про платника податку, який підпадає під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу і який станом на 01.07.2019 зареєстрований платником податку;

дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, не заповнюються;

дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне заповнюються в обов’язковому порядку.

Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб'єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:

на один акцизний склад подається одна заявка;

заявки подаються тільки з ознакою «Основна»;

у полі «Дата складання» зазначається «01.07.2019»;

у полі 2 табличної частини «Умова оподаткування» зазначається «5»;

у полях 7,8,9 табличної частини зазначається значення «0».

Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.

 

Київська митниця ДФС провела робочу зустріч з представниками підприємств легкої промисловості

За участю керівництва Київської митниці ДФС, керівників профільних підрозділів митниці, Української асоціації підприємств легкої промисловості та корпорацією «Елтекс» та ПРАТ «Софія» відбулася робоча зустріч щодо обговорення проблемних питань підприємств, що пов’язані з поміщенням товарів у митний режим переробки на митній території.

Підприємці, зокрема, звернули увагу митників на те, що Митним кодексом України встановлений 5-ти денний термін розгляду заяв підприємств про надання дозволу на переробку товарів на митній території, але специфіка виробництва підприємствами легкої промисловості потребує більш оперативного розгляду митницею документів, що подаються підприємствами для отримання цього дозволу.

Разом з цим підприємці зазначили, що в них відсутні зауваження до роботи митниці при розгляді заяв підприємства на отримання дозволу на поміщення товарів у вищезазначений митний режим.

В свою чергу керівництво митниці наголосило на важливості прийняття управлінських рішень щодо оптимізації розгляду документів при поміщенні товарів у митний режим переробки на митній території, та зауважило на необхідності дотримання підприємцями вимог законодавства з питань державної митної справи, що регулюють поміщення товарів у цей митний режим.

Як результат зустрічі можна зазначити, що протокольним рішенням було вирішено, зокрема, внести відповідні зміни до Переліку повноважень щодо прийняття рішень з питань організації митного контролю та митного оформлення, які надаються керівникам митних постів Київської митниці ДФС, затвердженого наказом Київської митниці ДФС від 10.04.2019 №129. Також йшлося про забезпечення неухильного виконання вимог законодавства з питань державної митної справи, що регулюють поміщення товарів у митний режим переробки на митній території.

Як і всі робочі зустрічі, які проходять в Київській митниці ДФС, даний захід дав можливість підприємцям і митникам почути одне одного і дійти спільних рішень, які б унеможливили втрати державного бюджету на затримках в роботі підприємств легкої промисловості.

 

 

 

 

 23 липня 2019 року

Дохід місцевих бюджетів Київської області зріс на 1,3 млрд. грн., - Кавилін

Як повідомив начальник Головного управління ДФС у Київській області Олексій Кавилін, дохід місцевих бюджетів Київщини зріс на 1,3 млрд. грн. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Так, за півроку платники податків регіону перерахували 6,8 млрд. грн., що на чверть більше суми, сплаченої за шість місяців 2018 року.

Кавилін підкреслив, що лідер по сумі надходжень до місцевої казни - податок на доходи фізосіб. Зокрема, з початку року платники податків Київської області перерахували 4,4 млрд. грн. ПДФО. У порівнянні з тим самим періодом минулого року, цей показник збільшився на 25% або 874 мільйони гривень. Як заявив начальник фіскальної служби регіону, цьому сприяло зростання мінімальної заробітної плати до 4 173, а також робота податківців з виведення зарплат з тіні та легалізації зайнятості населення.

Олексій Кавилін повідомив, що за перше півріччя, в результаті контрольно-перевірочних заходів роботодавці легалізували труд 4 321 робітника. При цьому, до бюджетів області вже надійшло 3,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Крім того, низка підприємств підвищила заробітну плату до рівня середньогалузевої, що також вплинуло на динаміку надходжень до місцевих скарбниць. Відзначимо, зараз середня зарплата в Київській області становить 10776 гривень.

На другому місці по відрахуванню до бюджетів – єдиний податок. Так, підприємці-спрощенці сплатили 1 мільярд гривень, що більше минулорічних надходжень на 230 мільйонів гривень.

«Вагомими складовими доходу місцевих бюджетів Київщини є майнові податки - на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, транспорт, землю. За всіма з них ми фіксуємо позитивну динаміку від 19 до 34%», - стверджує Кавилін. «Найбільший приріст у бюджетах забезпечений сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За півроку власники «зайвих метрів» на житлових та нежитлових об'єктах сплатили 180 мільйонів гривень, зростання по відношенню до минулого року становить 34% або 45,5 млн. грн.», - сказав начальник фіскальної служби Київщини.

Власники елітного автотранспорту сплатили до бюджетів області 10,5 млн. грн. Цей показник перевищує минулорічний на 600 тисяч гривень.

Також Олексій Кавилін зазначив, що сума сплати податку на землю зросла на 19% або 108 мільйонів гривень, і зараз становить 692 млн. грн. При цьому він підкреслив, що дохід бюджетів області збільшився завдяки  у тому числі широкомасштабній інформаційно-роз'яснювальній роботі, яка проводиться фіскальною службою регіону спільно з органами місцевої влади серед платників податків Київщини.

Раніше повідомлялося, що платники податків Київської області сплатили до Держбюджету 6,6 млрд. грн.

 

Будьте обережні! На Київщині активізувались шахраї!

Шановні платники податків!

Повідомляємо, що податківці Київщини зафіксували випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб.

Так, платники області отримують дзвінки з телефонних номерів мобільних операторів нібито від імені керівників територіальних управлінь ГУ ДФС у Київській області з метою перерахунку коштів на карткові рахунки.

Будьте пильними, адже такі дзвінки є провокацією з боку осіб, які у шахрайський спосіб намагаються отримати гроші!

Для запобігання діяльності злочинців просимо у випадку отримання таких дзвінків або інших протиправних дій телефонувати за номером 044 200 37 50

 

До уваги платників акцизного податку!

В акцизних накладних, складених для розподілу обсягів пального, облік якого здійснювався в СЕАРП, між акцизними складами та / або акцизними складами пересувними, а також в Актах інвентаризації обсягів залишків спирту етилового, має бути зазначена дата складання – тільки 01.07.2019.

Щодо врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався.

Пунктом 45 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), передбачено можливість врахування в СЕАРП та СЕ обсягів пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався (тобто обсягів залишків пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення).

Для врахування в СЕАРП та СЕ таких обсягів пального, платники без сплати акцизного податку подають у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявка на поповнення залишку пального станом на 1 липня 2019 року для подальшого використання виключно для власного споживання або промислової переробки.

Особливості заповнення заявок на поповнення залишку пального, складених відповідно до п. 45 Порядку № 408, які складаються окремо від інших заявок на поповнення залишку пального:

до верхньої лівої частині заявки на поповнення  залишку пального відмітка «Х» вноситься тільки у полі «основна». Відмітка «Х» у полі «коригуюча» не може бути внесена;

у полі «дата складання» може бути зазначено тільки дату – 01.07.2019;

поле «коригування показників до заявки на поповнення  залишку пального» не заповнюється (номер та дата заявки, показники якої коригуються, не вносяться);

до передбаченого для цього поля вноситься уніфікований номер реєстрації акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому фактично знаходиться таке пальне. По кожному акцизному складу може бути складена тільки одна заявка на поповнення залишку пального. При цьому кількість рядків у табличній частині такої заявки на поповнення залишку пального повинна відповідати кількості кодів УКТ ЗЕД пального, яке знаходиться на такому акцизному складі;

до кожного рядка графи 2 «Умови оподаткування» табличної частини заявки на поповнення залишку пального вноситься ознака щодо умови оподаткування «5» (залишки пального, які не обліковуються в СЕАРП (утворилися станом до 01 липня 2019 року у суб’єктів господарювання, які до 01 липня 2019 року не є платниками акцизного податку з реалізації пального)). Інші ознаки щодо умови оподаткування, крім «5», до такої заявки не вносяться;

до граф 7 («Ставка акцизного податку,  встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, євро»), 8 («Курс НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, грн»), 9 («Сума акцизного податку, грн (–) (+)) табличної частини заявки вноситься значення «0».

В СЕАРП та СЕ по кожному акцизному складу будуть враховуватись показники останньої поданої заявки на поповнення залишку пального, складеної відповідно до п. 45 Порядку № 408.

У випадку, якщо у поданій заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, платником зазначено помилкові дані щодо обсягу пального та/або коду УКТ ЗЕД пального, платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка з правильними даними.

У разі помилкового зазначення у поданій заявці на поповнення  залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, реквізитів акцизного складу (тобто, на акцизному складі, уніфікований номер якого зазначено в заявці на поповнення залишку пального, залишки пального фактично відсутні), платником у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) подається нова заявка. В такій заявці з помилкової заявки переносяться дані щодо уніфікованого номера акцизного складу та кодів УКТ ЗЕД пального, та  по кожному з цих кодів зазначаються нульові обсяги пального.

В-подальшому при власному споживанні чи промисловій переробці, або у випадку втрат пального,  обсяги якого зазначені у заявці на поповнення  залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, складається акцизна накладна форми «П» у одному примірнику з врахуванням наступних особливостей:

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «1» (власне споживання чи промислова переробка) або «2» (втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Податкового кодексу України));

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається ознака щодо умов оподаткування «5»;

у лівій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, що реалізує пальне;

у правій частині акцизної накладної у рядку «Особа – отримувач пального» зазначається «Неплатник», а до рядка «юридична особа – код за ЄДРПОУ отримувача пального; договір про спільну діяльність – реєстраційний обліковий номер; для фізичної особи – прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» вноситься умовний код «1000000000».

Якщо у платника виникає необхідність переміщення пального, обсяги якого зазначені у заявці на поповнення залишку пального, складеній відповідно до п. 45 Порядку № 408, з акцизного складу, зазначеного у такій заявці, на інший акцизний склад або акцизний склад пересувний, на такі операції складається акцизна накладна форми «П» у двох примірниках з врахуванням наступних особливостей:

у верхньому лівому куті акцизної накладної зазначається код операції «0» та умови оподаткування «5»;

у лівій та правій частині акцизної накладної зазначаються реквізити платника як особи, яка одночасно є особою, що реалізує пальне та отримує пальне.

 

Звіт про суми податкових пільг

Суб’єкт господарювання, який не сплачує до бюджету податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) – це встановленоПорядком обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010  №1233. Порядок №1233   обов’язковий для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг.    

Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.

Пунктом 137.4 ст.137 Податкового кодексу встановлено, що податкові (звітні) періоди для податку на прибуток, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 ПКУ, це календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пункт 137.5 ст. 137 ПКУ встановлює річний податковий (звітний) період для платників податку:

- які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20млн.грн.

Суб’єкти господарювання, які використали пільгу з податку на прибуток підприємств та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року, відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток у Звіті про суми податкових пільг за підсумками податкового (звітного) року.

При підготовці матеріалу використано інформацію, розміщену на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) ДФС України (категорія 102.23).

 

Потурбуйтесь про своєчасну сплату податку на нерухомість

Головне управління ДФС у Київській області нагадує громадянам – власникам нерухомості, що вони мають  сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за житлові приміщення та об’єкти нежитлового фонду.

Територіальні органи ДФС за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власників  нерухомості обчислюють суми податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб та надсилають/вручають платникам податкові повідомлення – рішення про сплату податку до 01 липня року, що настає за базовим податковим  (звітним) роком.

У разі якщо платником  отримано повідомлення, яке містить некоректну інформацію щодо об’єкта оподаткування, розміру площі  об’єктів житловоїта нежитлової нерухомості, права на користування пільгою зі сплати податку, розміру ставки податку або нарахованої суми податку,  він може звернутися до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) та провести звірку. 

При виявленні розбіжностей контролюючим органом буде зроблений перерахунок податку на підставі  оригіналіввідповідних документів,  наданих платником податків.

Якщо повідомлення - рішення про сплату податку на нерухомість не отримано, власнику нерухомості слід звернутись до територіального фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).

Податок на нерухомість сплачується протягом 60 днів  з дня отримання податкового повідомлення - рішення.

Нормами Податкового кодексу України передбачено застосування фінансових санкційза порушення термінів сплати податку у вигляді штрафу:

- у сумі 10%  за затримку  до 30 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати;

- у сумі  20%за затримку  понад 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати.

 

З 12 липня – нова форма товарно-транспортної накладної та Е-ТТН

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що наказом від 03.06.2019 №413 Міністерства інфраструктури України (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.06.2019 за № 649/33620) затверджено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 із змінами та доповненнями (далі – Правила).

Зокрема, у новій редакції викладено  форму товарно-транспортної накладної (далі – ТТН) та запроваджено товарно-транспортну накладну в електронній формі (далі – Е-ТТН), яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Уточнено визначення товарно-транспортної накладної - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені Правилами.

Відповідно, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених ТТН у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Суб’єкти господарювання можуть оформляти ТТН  без дотримання цієї форми за наявності в ній інформації про:

- назву документа;

- дату і місце його складання;

- найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;

- найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,

- автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);

- пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

  Сторони перевезення можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вважають необхідною.

У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування - опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» 12.07.2019 № 52 .

 

Довіреність ФОП на представництво його інтересів та справ, пов’язаних із сплатою податків

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України, представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно частини другої ст. 245 Цивільного Кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою ст. 245 ЦКУ.

Отже, довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути відповідним чином нотаріально посвідчена.

 

Змінили податкову адресу – зареєструйте нову книгу обліку доходів

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість ведутьоблік доходів у книзі обліку доходів.  Порядок ведення книги обліку доходів, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Книга обліку доходів (доходів і витрат) ведеться в паперовому або електронному вигляді. Якщо платник податку обрав ведення книги в паперовому вигляді,   така книга прошнурована та пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.

У випадку обрання платником ведення книги в електронній формі, контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення книги в електронній формі у реєстрі поданих заяв та протягом 3-х робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію книги із зазначенням реєстраційного номера книги та дати її реєстрації.

Книга заповнюється у гривнях з копійками і використовуються платником для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

У разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, ФОП – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу у контролюючому органі за новим місцем обліку. У разі зміни податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району ФОП – платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі.

 

Інформація про майно платників податків, призначене для продажу на аукціоні

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95  ПКУ).

Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, та про час та умови проведення торгів оприлюднюється відповідною біржею.

 Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній веб-сторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення.

Крім того, інформацію щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями та склад такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua).

 

Декларуйте доходи, самостійно отримані від здійснення діяльності сільськогосподарського напрямку

Головне управління ДФС у Київській області  нагадує, що на території області  триває операція «Урожай -2019», метою якої є упередження схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання сільськогосподарського напряму, виявлення не облікованих найманих працівників та легалізація заробітної плати у сільськогосподарському товаровиробництві, а також впорядкування питань відносин власності  земельних ділянок (земельних часток  (паїв)) та землекористування.

В ході операції намічено залучити до  декларування та сплати податків громадян, які є власниками земельних ділянок площею понад 2га та власними силами обробляють їх, реалізовуючи  зібраний   урожай  без сплати податків і зборів до бюджету; фізичних осіб, які є власниками  сільськогосподарської техніки та надають нею послуги з обробітку землі й збирання врожаю, або ж надають її в оренду,не декларуючи отримані доходи; громадян, які надають земельні ділянки (земельні паї) в оренду іншим фізичним особам, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання.

Перераховані категорії громадян мають оподатковувати доходи, самостійно отримані від здійснення  діяльності у  аграрномусекторі.

З цією метою їм необхідно подати  до територіального органу фіскальної служби річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, у якій включити до загального річного оподатковуваного доходу самостійно отримані доходи від здійснення  діяльності сільськогосподарського напрямку та оподаткувати їх податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, та сплатити податок і збір до бюджету.

 

Новації у заповненні акцизної накладної

Головне управління ДФС у Київській області інформує платників про те, що після завершення технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розпочинається приймання документів, форми яких затверджені наказом № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2019 р. за № 753/33724 з урахуванням норм Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року необхідно подати акцизну накладну за формою J/F1203201 (далі АН_РП), складену з дотриманням таких умов:

АН_РП складається виключно в двох примірниках (в полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» встановлюється значення «0»);

у полі «Умови оподаткування» встановлюється значення «0» або «4»;

у полі «Напрям використання» встановлюється значення «3»;

дата складання АН_РП може приймати лише значення «01.07.2019»;

дані щодо особи, що реалізує пальне – дані про платника податку або суб'єкта господарювання, який з 1 липня 2019 року не підпадає під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу та у якого станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального;

особа-отримувач пального – дані про платника податку, який підпадає під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу і який станом на 01.07.2019 зареєстрований платником податку;

дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, не заповнюються;

дані щодо акцизного складу або пересувного акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне заповнюються в обов’язковому порядку.

Для врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА_РПСЕ) залишків пального у суб'єктів господарювання, які до 1 липня 2019 р. не підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а з 1 липня 2019 р. підпадають під визначення платників акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 Кодексу, облік якого в системі електронного адміністрування реалізації пального не здійснювався, такі платники податку подають заявку на поповнення обсягів залишку пального за формою J/F0210901 (далі – Заявка), складену з дотриманням таких умов:

на один акцизний склад подається одна заявка;

заявки подаються тільки з ознакою «Основна»;

у полі «Дата складання» зазначається «01.07.2019»;

у полі 2 табличної частини «Умова оподаткування» зазначається «5»;

у полях 7,8,9 табличної частини зазначається значення «0».

Для відображення в СЕА_РПСЕ після закінчення терміну подання заявок буде використана остання за часом подання заявка, яка отримала позитивну квитанцію по конкретному акцизному складу.

 

 

 

 

20 липня 2019 року

Через пункт пропуску «Бориспіль»  іноземний студент намагався незаконно вивезти високі радянські державні нагороди

Працівниками митного поста «Аеропорт Бориспіль» Київської митниці ДФС зафіксована спроба вивезення іноземцем за межі України вісьмох високих радянських нагород – орденів «Красная звезда» та ордену «Материнская слава».

8 орденів «Красная звезда (два – з орденськими книжками, і 6 – без них) та один орден «Материнская слава ІІ степени» намагався вивезти на батьківщину громадянин Китаю, студент одного з українських вищих навчальних закладів, який для проходження митного контролю скористався спрощеною системою «зелений коридор». Саме цим громадянин заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

На момент проходження митного контролю дозвільних документів на право переміщення через митний кордон України іноземець не мав, до перетину «зеленої лінії», яка означає закінчення меж «зеленого коридору», до інспекторів митниці не звертався та митної декларації не заповнював.

Нагороди знаходилися у двох дорожніх валізах громадянина поверх особистих речей та переміщувалися без ознак приховування.

Своїми діями іноземець порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення культурних цінностей через митний кордон України відповідно до Закону України № 1068-XIV21.09.1999 та інструкції Міністерства культури і мистецтв України № 258 від 22.04.2002 р.

Складено протокол про порушення митних правил. Нагороди вилучено до винесення судом рішення у справі.

 

Довідково: орденом «Красной звезды» нагороджувалися військовослужбовці радянської армії, військово-морського флоту, прикордонних та внутрішніх військ, співробітники органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особи рядового та керівного складу органів внутрішніх справ; орденом «Материнская слава ІІ степени» нагороджувалися матері, які народили ти виховали вісьмох дітей.

 

18 липня 2019 року

Операція «Акциз - 2019» на Київщині

У липні поточного року співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Київській області припинено незаконну діяльність 3 автозаправних комплексів. В рамках проведення операції «Акциз - 2019» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 204 КК України встановлено, що на території трьох населених пунктів області працюють нелегальні автозаправні комплекси, через які здійснюється незаконна реалізація паливо-мастильних матеріалів.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених на території Київської області, з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання 17 тис. літрів дизельного пального, 3,8 тис. літрів бензину марки
«А-95», 5 тис. літрів скрапленого газу та 3 автозаправні комплекси.

Всього вилучено ТМЦ на суму понад 1,4 млн. грн., у т.ч. підакцизних товарів на суму майже 700 тис. грн.

Триває слідство.

 

19 липня закінчується термін сплати ФОП єдиного внеску та єдиного податку

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що  граничний термін сплати єдиного внеску  за ІІ квартал 2019 року фізичними особами – підприємцями  завершується 19 липня поточного року.

Несвоєчасно сплачена сума єдиного внеску є боргом (недоїмкою) на яку нараховується штрафна санкція та пеня, про що платнику надсилається вимога.

Мінімальна квартальна сума ЄВ, яку сплачують ФОП за себе становить  2754,18грн. (918,06грн. х 3).        

Нагадуємо, що з 02 травня2019 року змінилися рахунки для сплати єдиного внеску. Інформація щодо  рахунків для сплати ЄСВ розміщена на сайті ДФС України у рубриці Довідники.

Платники Київщини реквізити рахунків для сплати ЄВ можуть отримати у ЦОПах територіальних управлінь ГУ ДФС області та на суб-сайті ГУ ДФС за посиланням:http://kyivobl.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Крім того, 19 липня закінчується термін сплати єдиного податку за липень ФОПами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування першої та другої груп.

Реквізити рахунків для сплати єдиного податку не змінились.

 

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції

Головне управління ДФС у Київській області інформує, щопунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу Укарїнипередбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.    

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

 У такому розрахунку коригування:

-  у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

-   у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

-у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Операція «Урожай»: Сплата земельного податку юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

Нагадуємо, що згідно з нормами Земельного кодексу України № 2768-III (далі - ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

 

Частинами 2 – 4 ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3га). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.    На умовах оренди із земель водного фонду можуть передаватися земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

 

 

17 липня 2019 року

Анулювання реєстрації платника ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу чи виділення

Порядок анулювання реєстрації платників ПДВ визначено ст. 184 Податкового кодексу України та регламентовано розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами і доповненнями.

Згідно з п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Пунктом 5.2 Положення № 1130 вствановлено, що анулювання реєстрації згідно з п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ може бути ініційоване платником ПДВ – юридичною особою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу у разі реорганізації платника ПДВ відповідно до законодавства шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).

Таким чином, підлягає анулюванню реєстрація платника ПДВ, який реорганізується шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (у випадку якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення). Реєстрація платника ПДВ, що реорганізується шляхом виділу, анулюванню не підлягає.

 

У разі зміни місця податкової адреси ФОП - платника єдиного податку, необхідно зареєструвати нову книгу обліку доходів

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що облік доходів платники єдиного податку ведуть у книзі обліку доходів.     Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядки).

Книга обліку доходів (доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.     У разі обрання платником податку ведення книги в паперовому вигляді книга прошнурована та пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі.

Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.
У разі обрання платником податку ведення книги в електронній формі контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію книги із зазначенням реєстраційного номера книги та дати її реєстрації.

Дані книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
У разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу у контролюючому органі за новим місцем обліку. У разі зміни податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі.

Обчислення та сплата податку на нерухоме майно

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи норми чинного законодавства, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості сплачується: юридичними особами - поквартально протягом 2019 року; фізичними особами – у 2019 році за 2018 рік.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Фізичним особам контролюючий орган за місцем  податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості за 2018 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період.

Пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, становлять:

-для квартири/квартир незалежно від їх кількості – 60 кв. м

-для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – 120 кв. м

-для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – 180 кв. м. ( п.266.4 статті 266 Податкового кодексу України).

Пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються до:

- об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої ПКУ;

- об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Обчислення та сплата транспортного податку

Головне управління ДФС у Київській області нагадує платникам податків, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається Міністерством  економічного, соціального розвитку і торгівлі станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерство  економічного, соціального розвитку і торгівлі на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Перелік містить дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн.  за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Фізичним особам податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Інформацію щодо платників, у яких є податковий борг можна переглянути на веб-порталі ДФС

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що на  офіційному веб-порталі ДФС в електронному сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність загального боргу платника податків.

Інформацію щодо наявності податкового боргу у платника податків можна перевірити, ввівши його код ЄДРПОУ або точну назвув одне з полів  і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на веб-порталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платнику податків шляхом використання електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Разом з цим,  на офіційному веб-порталі ДФС щомісячно оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг. З цією інформацією можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

 

Правильно заповнюйте платіжні документи на сплату ЄСВ

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє що  заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.
При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.   

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ  від 21.01.2004 №22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
- зазначається повне або скорочене найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб,або в реєстраційному документі;

-  зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

-  під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.  Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.
При цьому, відповідно до част.6  ст. 9 Закону № 2464 для зарахування ЄВ в органах  казначейської служби відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.
Єдиний внесок не належить до доходів бюджету, тому код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

 

Податок за земельну ділянку, надану у власність ФО – засновнику фермерського господарства для ведення фермерського господарства сплачує така фізична особа

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що  платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні - ст.ст. 269, 270 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа - засновник фермерського господарства, що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку.

Нагадуємо, що нарахування сум земельного податку фізичним особам здійснюється контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення суми податку - п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

 

Заповнення уточненого Податкового розрахункуформи № 1ДФ

Головне управління ДФС у Київській області інформує платників, що порядокзаповнення податковими агентами  уточненого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку  за  формою № 1ДФ є таким же, як  і порядок заповнення звітного нового  Податкового розрахунку ф. №1ДФ (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4).
Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
Коригування показників розд. I:

-для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

-для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

Тобто, для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розд. II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозділ «Військовий збір»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

До уваги громадян! Київська митниця ДФС надає роз’яснення щодо процедури визначення країни походження транспортних засобів

В доповнення до інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (лист від 01.11.2016 №4315-07/34849-03) щодо підтвердження країни походження товарів, які входять до переліку заборонених до ввезення на митну територію України (ПКМУ від 30.12.2015 №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» зі змінами та доповненнями), доведеної до митниць листом ДФС від 14.11.2016 №36438/7/99-99-19-03-02-17, повідомляємо про порядок визначення походження транспортних засобів, що ввозяться громадянами у разі відсутності одного з документів про походження, визначених статтею 43 Митного кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з частиною дев’ятою статті 43 Кодексу до додаткових відомостей про країну походження товару належать відомості, що містяться в товарних  накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

У зв’язку з цим ідентифікаційний номер транспортного засобу (далі – VIN-код), який являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації та містить інформацію про географічну зону та країну виробництва (заводу-виробника), належить до додаткових відомостей про країну походження товару.

З урахуванням наведеного, для підтвердження того, що транспортні засоби не заборонені до ввезення в Україну, громадяни декларують країну походження транспортних засобів (крім тих, на які запроваджено особливі види мита) на підставі відомостей, що містяться в VIN-коді, інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб або в інших документах та декларується у графі  митної декларації.

У графі 44  митної декларації документ про походження транспортних засобів, складений компетентною особою/організацією відповідно до його VIN-коду, зазначається за кодом «7017».

Звертаємо увагу, якщо у органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України, то документ, що підтверджує країну походження товару, має подаватися обов’язково (частина друга статті 44 Кодексу).

 

Ліцензії при імпорті та експорті алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» імпорт,  експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності без ліцензій. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання усіх форм власності за умови наявності у них ліцензії.

Імпорт або експорт пального здійснюється суб’єктом господарювання за наявності у нього  ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування по відокремлених підрозділах

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відокремлені підрозділи юридичних осіб: філії, представництва, які згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ є платниками податків, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться у них на  балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП та інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

У разі закриття відокремленого підрозділу, відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і у разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи, або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Інформація з повідомлення за ф. № 20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб:

- не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документу платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2);

-  не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях.

Інформацію про об’єкти оподаткування платники податків можуть переглянути у приватній частині Електронного кабінету.

 

Утриманий ПДФО до бюджету не сплачений - права на податкову знижку немає

 Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу.

Статтею 78 Бюджетного кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені визначено, що поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Податковим кодексом України (п.43.6 ст.43)встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Таким чином, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 

Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019  №565 затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Постанова №565 набирає чинності з 01 січня 2020 року.

Порядком визначено механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через запровадження доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Прийняте рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.

З повним текстом Постанови №565 можна ознайомитись на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/…/pro-zatverdzhennya-poryadku-nadann…

 

 

 

 

10 липня 2019 року

 

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку;

 - розміру ставки податку;

 -нарахованої суми податку – (п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє,  що згідно з підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПКУ перевірка, яка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника, вважається фактичною  перевіркою.

Після початку перевірки у платника податків виникає  обов’язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки – це встановлено п.85.2 ст.85 ПКУ.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) - п. 80.6 ст. 80 ПКУ.

 

9 липня 2019 року

Головне управління ДФС у Київській області нагадує,що 31 липня 2019 року - останній день сплати фізичними особами податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначених у поданій річній декларації про майновий стан і доходи за підсумками 2018 року.

Крім них у такий же термін мають сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність: приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі, особи що займаються науковою, творчою діяльністю, тощо.

У випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; 

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня(п.п. 129.1.3 ст. 129 р.ІІ ПКУ).

Реквізити рахунків для сплати податків та зборів платниками Київської області розміщено на суб-сайті ГУ ДФС у Київській області  у рубриці "Бюджетні рахунки" за посиланням:http://kyivobl.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Головне управління ДФС у Київській  області нагадує, що до податкової знижки платник податку, зокрема має право включити суму коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти протягом звітного податкового року.

До податкової знижки включаються витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинна відображатись вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання)  -п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

У випадку, коли за дорученням працівника підприємство-роботодавець перераховувало кошти із одержуваного ним доходу в оплату за навчання його дитини, і у платіжному дорученні у полі «Платник» вказано підприємство, а у полі «Призначення платежу» - прізвище працівника, то для підтвердження понесених витрат на навчання платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Вимогами п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями, оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання (далі - СГ) роздрібної торгівлі, іншим СГ.

Роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.

 

 

 

 

8 липня 2019 року

За перше півріччя платники податків Київської області перерахували до зведеного бюджету України 13,5 млрд.грн. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. Він підкреслив, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у приведених умовах надходження збільшилися на 25%, що у грошовому еквіваленті складає 2,7 млрд. грн.

Зокрема, до державного бюджету за січень-червень 2019 року зібрано 6,6 мільярда гривень, що на 26% або 1,4 млрд. грн. більше, аніж було сплачено минулоріч.

Як зазначає Кавилін, більшу частку у надходженнях до держказни займає податок на додану вартість зі сплаченою сумою у 3,1 млрд. грн. Ця сума на третину або 704 мільйона гривень перевищує минулорічний показник. Голова податкової служби Київщини стверджує, що збільшення надходжень ПДВ пояснюється значним зменшенням тіньового сектору економіки на території області. Кавилін також зазначив, що на позитивну динаміку вплинув практично 100-відсотковий перехід на надання податківцям звітності в електронному вигляді, що забезпечує прозорість і рівні умови для ведення бізнесу на Київщині. Додатково на 20% або на 239 млн. грн. зросли внески до бюджету з боку представників малого і середнього бізнесу регіону. Сума від сплати податку на прибуток склала 1,4 мільярди гривень.

Кавилін водночас повідомив, що за першу половину року платники податків Київської області направили до державного бюджету півтора мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 24% або 294 млн. грн. більше за показник відповідного періоду 2018 року.

Також за звітні півроку зросли надходження від сплати військового збору – вони склали 426,5 млн. грн., що на 21% або 75 мільйонів гривень перевищує суму, сплачену платниками податків Київщини минулоріч. Нагадаємо, кошти від сплати військового збору направляються на підтримку Збройних Сил України.

 

В рамках проведення операції «Бастіон» триває боротьба з незаконним ввезенням товарів на митну територію України Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з ГВ БКОЗ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області.

Цього разу було зафіксовано спробу незаконного переміщення через митний кордон України партії різноманітних товарів сумнівного виробника (жіночі купальники, чоловічі сорочки, тканина, іграшкові набори, торгівельні ваги тощо) на загальну суму орієнтовно – 3 млн. грн.

До зони діяльності митного поста "Східний» Київської митниці ДФС надійшов вантаж «господарські товари…», який переміщувався контейнером на вантажному автомобілі.

Митники Київської митниці ДФС разом з працівниками СБУ перевірили цю зовнішньоекономічну операцію - провели повний митний огляд з повним вивантаженням та розпакуванням, під час якого було виявлено факт незаявлення у декларації точних та достовірних відомостей про кількість товарів. Разом з тим, в контейнері було виявлено товари, дані про які були відсутні у декларації.

Таким чином, підприємцями не заявлено за встановленою формою у декларації точні та достовірні відомості про наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Складено протокол про порушення митних правил. Товар, який переміщувався з порушенням митних правил, вилучено до винесення судом рішення у справі. Санкція статті передбачає штраф та конфіскацію товару.

З метою забезпечення потреби органів державної фіскальної служби України у працівниках з високим професійним та культурним рівнем, здатних компетентно та відповідально вирішувати завдання щодо наповнення Державного бюджету України, Університет ДФС України оголошує набір абітурієнтів для участі в конкурсі для зарахування на денну форму навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр за напрямом підготовки «Правознавство» на факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України.

Відповідно до Правил прийому до Університету державної фіскальної служби України у 2019 році на навчання для здобуття ступеня бакалавра приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років з повною загальною середньою освітою за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників, з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту та балів за особливі успіхи та/або за успішне закінчення підготовчих курсів.

Абітурієнти повинні мати сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з української мови і літератури, історії України, математики або іноземної мови.

На адресу університету направляються особові справи абітурієнтів, які відібрані згідно з правилами добору. Під час оформлення особових справ проводиться медичне та психофізіологічне обстеження, тестування абітурієнтів, перевірка рівня їх фізичної підготовки.

За детальнішою інформацією щодо порядку вступу на навчання до Університету ДФС України звертатись до управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Київській області за тел. (044) 200-37-95. Адреса:   м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а.

Адреса Університету ДФС України: м. Ірпінь, Київська обл., вул. Університетська, 31, тел. (04597) 60-294, 57-571.

Проведений аналіз показав, що питому вагу (33,7%) серед наданих адміністративних послуг мають послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. У січні-червні 2019 року фізичним особам-платникам податків було надано понад 42 тисяч таких послуг.

На другому місці – послуги з надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (21,9%), що становить понад 25,6 тисячі таких послуг.

Надання витягу з реєстру платників єдиного податку  – 10 тисяч послуг  та реєстрація платника єдиного податку – 10 тисяч послуг посіли третє місце серед кількості наданих адміністративних послуг. Четверте місце - видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби – 8,6 тисяч послуг.

Повний перелік адміністративних послуг, які надаються  головним управлінням ДФС у Київській області, а також зразки заяв, які подаються для отримання адміністративних послуг, можна переглянути на інформаційних стендах Центрів обслуговування платників, а також за гіперпосиланням http://kyivobl.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/administrativni-poslugi-golov-upr-dfs/ .

На сьогодні у Київській області функціонує 27 Центрів обслуговування платників, в яких надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску фізична особа - підприємець, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію - виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якій зазначаються основні види діяльності.

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 визначено, що взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платник податків має подати заяву, форму якої визначено додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Довідка або відмова у її наданні надаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику надається лист з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки, який вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.

- з акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – з 1 липня 2019 року;

- з акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – з 1 жовтня 2019 року;

- з акцизного складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – з 1 січня 2020 року.

Принагідно нагадуємо, що з 01 липня 2019 року виробництво,  оптова та роздрібна торгівля, а  також  зберігання палива здійснюється за наявності відповідної ліцензії.

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», внесено зміни до порядку оподаткування, в тому числі і в частині туристичного збору.

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок  прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Рад).

При прийнятті таких рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору.

Елементами туристичного збору, що обов’язково мають визначатися Радами при його встановленні є визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.

Отже, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.    

До повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів зі Збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 1 січня 2019 викладена у оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.

Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до 1 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.

Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році, встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.

 

ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

 

24 червня 2019 року

 

30,4 кг бурштину намагався вивезти на батьківщину авіатранспортом  громадянин Китаю, що має дозвіл на проживання на території України. Чоловік для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему - «зелений коридор». Саме цим громадянин заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території .

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації чоловік не надавав, до інспекторів митниці з приводу декларування товару не звертався.

Речовину природного походження коричневого кольору з різними відтінками,  а саме бурштин,  різного розміру та форми, загорнуту у фольгу та папір, що знаходилася в 14 поліетиленових пакетах, було виявлено у двох дорожніх валізах у багажному відділенні на рентген-апараті.

Каміння було перемішане з цукерками, кондитерськими виробами (печивом, вафлями), іншими різноманітними солодощами, що утруднювало виявлення вказаного каміння на рентген апараті під час митного контролю багажу.

Таким чином, своїми діями громадянин Китаю здійснив переміщення через митний кордон товару - речовини природного походження коричневого кольору з різними відтінками, що за зовнішнім виглядом має ознаки дорогоцінного каміння органогенного походження, а саме бурштину, з приховуванням від митного контролю, а саме, способом, що утруднює виявлення.

Складено протокол про порушення митних правил. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справі.

 Довідково: відповідно до ч. 3 ст. 371 Митного кодексу України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 Євро, при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України.

 

Указом Президента України від 20.06.2019 р. № 418/2019 визнано такими, що втратили чинність, деякі укази Президента України. Їх — 61, серед них — і Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95«Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Нагадаємо, що за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до суб'єктів господарювання зазначеним Указом передбачалися такі штрафні санкції:

⇒ за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

⇒ за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

⇒ за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

⇒ за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

⇒ за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

⇒ за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

          Згідно з текстом Указу, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. У суботу 22 червня 2019 року його було опубліковано в "Урядовому кур'єрі" №116/2019. А отже, з 23 червня 2019 року скасовані фінштрафи за порушення касової дисципліни.

          Поряд з цим санкції, які передбачені Законом України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями), а саме за порушення порядку здійснення розрахункових операцій (в тому числі за ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації) залишено без змін.

 

Станом на 01.05.2019 року на території Київської області перебувають на обліку 13 виробників підакцизної продукції, а саме: 8 виробників пива, 2 виробника палива, 1 виробник  моторних транспортних засобів та 2 виробника тютюнових виробів.

Протягом квітня 2019 року надходження до бюджету склали у сумі 488,5 тис. грн., з яких:

- пиво –243,5 тис. грн.;

- тютюн – 60,9 тис. грн.;

- пальне –22,8 тис. грн.;

- транспортні засоби – 161,3 тис. грн.;

 

При доведеному індикативному показнику 294,2 тис. грн., виконання становить 166,1 %.

 

 

18 червня 2019 року

Працівниками Київської митниці ДФС вилучено господарські товари на загальну суму орієнтовно 1,9 млн. грн.

Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з ГВ БКОЗ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області в рамках проведення операції «Бастіон» зафіксовано спробу незаконного переміщення через митний кордон України значної партії господарських товарів з Китаю – інгаляційні небулайзери, електричні гітари, шинні клапани,  дистанційні вимикачі, прогумована тканина, набір викруток тощо на загальну суму орієнтовно – 1,9 млн.грн, що могло призвести до збитків державному бюджету.

До зони діяльності митного поста "Східний» Київської митниці ДФС надійшов вантаж «Господарські товари…», який переміщувався контейнером на вантажному автомобілі.

Митники разом з працівниками СБУ вирішили ретельніше перевірити цю зовнішньоекономічну операцію, тож провели повний митний огляд з повним вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, під час якого було виявлено факт незаявлення у декларації точних та достовірних відомостей про кількість товарів. Разом з тим, в контейнері було виявлено товари, дані про які були відсутні у декларації.

Таким чином, підприємцями не заявлено за встановленою формою у декларації точні та достовірні відомості про наявність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Складено протокол про порушення митних правил. Товар, який переміщувався з порушенням митних правил, вилучено до винесення судом рішення у справі.

 

У поточному році податківці Київщини ліквідували 4 підпільні виробництва підакцизних товарів

З незаконного обігу у поточному році оперативними працівниками вилучено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 111,6 млн. грн., в тому числі підакцизної групи на суму 94,3 млн. грн., з яких:                                                                                                

• паливно-мастильні матеріали в кількості 77,5 тон на суму 1,9 млн. грн.;
• спирту в кількості 32,3 тис. дал на суму 80,8 млн. грн.;
• лікеро-горілчані вироби в кількості 5,7 тис. дал на суму 10,6 млн. грн.;
• тютюнових виробів 17,1 тис. пачок на суму 618,7 тис. грн.;
• транспортний засіб 1 шт на суму 250 тис. грн.;
• марки акцизного податку в кількості 22,2 тис. штук.

За результатами проведених оперативними підрозділами заходів припинено діяльність 4 підпільних виробництва, з яких 1 - незаконного виготовлення спирту, 2 – незаконного виготовлення лікеро-горілчаних виробів, 1 – паливно-мастильних матеріалів.

У даному напрямку роботи розпочато 5 кримінальних проваджень, в т.ч. 1 за ч. 3 ст. 204 КК України.

 

Яка відповідальність передбачена за неподання, або подання декларації про майновий стан і доходи після закінчення встановленого терміну?

Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,

-     тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Дії, передбачені ч. першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,

-     тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Згідно з п. 5 підр. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.

«За п’ять місяців 2019 року на соцзабезпечення платники Київщини спрямували більше 4 млрд. грн.» - Олексій Кавилін

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень-травень 2019 рік складають 4,1 млрд. грн. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін. За наданою інформацією, цей показник на 13% або 476  млн. грн. більше за суму, перераховану минулоріч.

 

Водночас він зазначив, що у травні 2019 року завдяки спільно вжитим заходам між ГУ ДФС у Київській області, ГУ Пенсійного фонду України у Київській області та Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області заборгованість з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зменшилася на 4,6 млн. грн.

 

18 червня 2019 року

 

З початку року податківці Київщини розпочали 8 кримінальних проваджень

 

В напрямку протидії кримінальним правопорушенням у митній сфері з початку року за матеріалами оперативних працівників розпочато 8кримінальних проваджень, у тому числі 3 за ч. 3 ст. 212 КК України.

У поточному році слідчими закінчено 3 кримінальних провадження даної категорії та направлено до суду для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з повним погашенням завданих державі збитків на суму 3,5 млн. гривень.

Припинено діяльність 1 «центру мінімізації митних платежів», в ході відпрацювання якого встановлено 7 суб’єктів господарської діяльності -вигодонабувачів, сума імпортних операцій складає 91,1 млн. гривень

Зпочатку року до митниць ДФС надано46листів про вчинення порушень митних правил.

За результатами відпрацювання інформації оперативних підрозділів складено 1 протокол про порушення митних правил на суму 1,1 млн. грн. та додатково сплачено митних платежів на суму 18,9 млн. гривень.

В рамках досудового розслідування кримінальних проваджень викритих у минулих роках накладено арешт на товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 61,8 млн. гривень.

 

Київською митницею ДФС вилучено частини гірничо-розвідувального обладнання в перерахунку на більш ніж 9 млн.грн.

 

Управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС в рамках проведення операції «Бастіон» зафіксовано спробу незаконної зовнішньоекономічної оборудки вітчизняних підприємців, що могло призвести до значних збитків державному бюджету.

До відділу митного оформлення митного поста "Західний" Київської митниці ДФС було заявлено вантаж «частини гірничо-розвідувального обладнання», який переміщувався на адресу українського підприємства з Китаю.

У ході проведення огляду та перевірки вантажу, встановлено невідповідність товару, заявленого у документах поданих до митного оформлення, а також встановлено реальну вартість.

Встановлені обставини свідчать  про те, що подані митникам, як підстави для переміщення товарів, документи містять неправдиві відомості щодо його найменування та митної вартості.

Складено протокол про порушення митних правил. Товари, які незаконно переміщувались на територію України, на суму понад 9,2 млн. грн. вилучено до винесення судом рішення у справі. Санкція статті передбачає штраф у розмірі 100% вартості товару з конфіскацією.

 

Слідчі ГУ ДФС Київщини викрили «конвертцентр» з обігом більше 200 млн. грн.

 

Слідчими ГУ ДФС у Київській області за участю оперативних співробітників ГУ БКОЗ СБ України під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, у червні поточного року в ході розслідування кримінального провадження ліквідовано «конвертаційний центр», діяльність якого забезпечувалась рядом осіб, які незаконно надавали «послуги» підприємствам реального сектора економіки, переважно Київської, Запорізької, Дніпропетровської, Хмельницької областей, в ухиленні від сплати податків, шляхом документального оформлення «безтоварних» операцій та незаконного переведення грошових коштів у готівку за певний відсоток.

Обіг коштів «конвертаційного центру» склав понад 200 млн. грн.

У ході проведення 18 санкціонованих обшуків за місцем проживання фігурантів кримінального провадження та використовуваних ними офісних приміщеннях на території м. Дніпра та м. Запоріжжя вилучено документи фінансово-господарської діяльності ФСПД, задіяних у злочинній схемі ухилення від сплати податків, комп’ютерну техніку, зокрема комп’ютер у локальній мережі (сервер), електронні носії інформації, банківські картки, кілька одиниць вогнепальної зброї.

 

Досудове розслідування триває, вживаються заходи на встановлення усіх осіб,причетних до вчинення злочину,та забезпечення відшкодування завданих збитків. 

 

13 червня 2019 року

 

У січні-травні 2019 року до місцевих бюджетів від платників податків надійшло 5,8 млрд. гривень. Темп росту до фактичних надходжень 2018 року у приведених умовах складає 27%, а сума додаткових коштів – 1,2 мільярда гривень. Про це повідомив начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін.

«Традиційно у розрізі основних платежів питому вагу має податок на доходи фізичних осіб. Наразі сума, перерахована до бюджетів за п’ять місяців становить 3,6 млрд. грн. Цей показник на 28% більший за надходження відповідного періоду минулого року. При цьому, сума додаткових коштів дорівнює 795 мільйонам гривень. Окремо підкреслю, якщо минулого року середньомісячна сума зі сплати цього виду податку становила 660 мільйонів гривень, то цьогоріч це вже 720 мільйонів гривень. Один із чинників – зростання мінімальної зарплати до 4 173, а відтак – і середньої заробітної плати по області. На сьогодні це 10 665 тисяч гривень»,- зазначив Кавилін.

На 17% або 83 мільйонів гривень порівняно з минулим роком зросла сума плати за землю. Наразі платниками Київщини перераховано 569 млн. грн.

Представники малого та середнього бізнесу сплатили 955 мільйонів гривень єдиного податку. Ця сума зросла більш ніж на третину, що у грошовому еквіваленті дорівн ює 225 млн. грн. 

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,  забезпечила суму 153,6 млн. грн. Темп росту до 2018 року складає 35%, а сума додаткових коштів - 40,3 млн. гривень.

Зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів до місцевих бюджетів перераховано 157,6 млн. грн. Порівняно з надходженнями минулого року, ця сума зросла на 19% або 24,8 млн. грн. 

 

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що операція «Бастіон», яка триває з 01 червня по 31 грудня поточного року започаткована ДФС з метою оптимізації роботи її підрозділів щодо виявлення та припинення порушень законодавства у митній та податковій сферах, попередження та припинення незаконного переміщення товарів через митний кордон, ухилення від сплати податків при реалізації ввезених на митну територію України товарів, виявлення місць накопичення та реалізації товарів, ввезених на митну територію України з порушенням вимог законодавства, встановлення та припинення фактів формування схемного податкового кредиту з ПДВ, встановлення законності операцій за ланцюгами постачання ТМЦ, проведення перевірок суб’єктів ЗЕД.

В рамках проведення операції «Бастіон» утворені територіальні робочі групи в областях України для координації дій  митниць ДФС та ГУ ДФС областей, які у постійному режимі моніторять товарні потоки у зоні діяльності митниць, аналізують зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють протиправну діяльність та використовують «схемні» зовнішньоекономічні операції: «сірий» імпорт, сумнівний та нетиповий експорт, ввезення ТМЦ поза митним контролем, використання  митних режимів реімпорт, реекспорт, тимчасове ввезення/вивезення, тощо.

Такий аналіз дозволить  виявити ознаки ймовірних порушень податкового та митного законодавства, визначити найбільш «ризикових» СГ з метою їх подальшого відпрацювання.

Територіальні робочі групи, у разі необхідності  та в рамках чинного законодавства, можуть залучати до спільних дій працівників ДПСУ, СБУ, Національної поліції, ДБР та інших правоохоронних органів.

Крім того, територіальні робочі групи забезпечують отримання інформації про ризикові  зовнішньоекономічні операції каналами міжнародного співробітництва від компетентних органів іноземних держав, проводять заходи щодо виявлення осіб,  причетних до організації каналів незаконного переміщення товарів та транспортних засобів з приховуванням від митного контролю або поза митним контролем

За результатами вжитих заходів будуть прийматись рішення у відповідності з чинним законодавством та організовуватимуться камеральні й документальні перевірки суб’єктів господарювання, причетних до порушень податкового та митного законодавства.

Очікується, що операція «Бастіон» дозволить суттєво збільшити додаткові податкові та митні надходження до бюджету, оскільки дозволить  зменшити тіньову економіку, забезпечить повноту декларування та сплати податків.

Протягом січня-травня 2019 року управлінням аудиту ГУ ДФС у Київській області проведено 277 документальних перевірок, що на 35 перевірок більше, ніж за січень-травень 2018 року, в тому числі 104 планових та 173 позапланових перевірок.

За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 494,9 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 36,1 млн. грн., що на 11,5 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 848,7 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 152,8 млн. грн. Зменшено також суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 23,8 млн. гривень.

Крім того, за січень-травень 2019 року проведено 842 фактичні перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 23,3 млн. грн., з яких 5,3 млн. грн. сплачено до бюджету.

Протягом січня-травня 2019 року Київською митницею ДФС перераховано до Державного бюджету України митних податків на загальну суму 21,5 млрд.  грн., в тому числі:

- до загального фонду – 20,7 млрд. грн.

- до спеціального фонду – 871,7 млн. грн.

Значну частину митних платежів (35,5%) сплачено при здійсненні митного оформлення таких товарів як:

«автомобілі легкові» –  сплачено платежів на загальну суму 2 млрд. 595,3 млн. грн. (питома вага сплачених податків – 15,1%);

«засоби захисту рослин» - 2 млрд. 118,5 млн. грн. (12,3%);

«лікарські засоби» - 564,9 млн. грн. (3,3%);

«телефонні апарати» - 482,1 млн. грн. (2,8%);

«машини автоматичного оброблення інформації»  – 357,2 млн. грн. (2,1%).

Днями начальник ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін презентував ініціативу "Запровадження ІТ-програм фінансової грамотності для дітей". У заході взяли участь ІТ-спеціалісти, досвідчені експерти, блогери та батьки маленьких майбутніх спеціалістів.

Проект було підтримано командою експертів Інституту податкових реформ таАсоціацією платників податків України у Київській області. Головним меседжем заходу стало виховання фінансової грамотності у дошкільнят та школярів. Обговорювалися пропозиції введення навчальних курсів в ігровій формі, створення мобільних та комп'ютерних додатків та інших інструментів реалізації основної мети проекту. «Адже лише через гру можна донести до дітей таку непросту тему», - зазначили батьки.

Проект відкритий до співпраці та ваших пропозицій!

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440» внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.  

Зокрема,  нову редакцію отримала реєстраційна заява платника податку форми  №1-РН.

Відповідно до внесених змін, Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій доповнено пунктом 12¹, згідно з яким неприбуткова установа або організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Головне управління ДФС У Київській області повідомляє, що порядок переходу суб’єктів господарювання на спрощену систему оподаткування встановлено ст. 298 Податкового кодексу України, де визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органуне пізніше ніж  за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єктом господарювання може бути здійсненим за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені  п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Оскільки цьогоріч 15 червня припадає на вихідний день,  то останнім днем для поданнязаяви про перехід на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2019 року є п’ятниця, 14 червня 2019 року.

Для переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до відповідного контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274. У заяві, зокрема, зазначається ставка єдиного податку та дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Нагадуємо, що не можуть бути платниками єдиного податкупершої – третьої групи  фізичні особи –платники податків, які на день подання заявипро реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 п.291.5 ст. 291 ПКУ).

 

5 червня 2019 року

 

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області спільно з працівниками Нацполіції під процесуальним керівництвом обласної прокуратури припинили роботу незаконного виробництва спирту та лікеро-горілчаних виробів. В рамках проведення операції «Акциз – 2019» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 204 КК України було встановлено, що на Київщині на території колишнього асфальтного заводу працює підпільний цех, в якому виготовляють спиртовмісну речовину (спирт) та фальсифіковані лікеро-горілчані вироби з недоброякісної сировини.

За результатами санкціонованих обшуків, проведених на території колишнього заводу, а також за місцем проживання організатора незаконної діяльності та в його автомобілі, з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання обладнання для масового виробництва фальсифікованої продукції, майже 6,4 тис. літрів готового фальсифікату,800 літрів спирту, розлитого в пластикову тару, 10,6 тис. пачок цигарок та автомобіль, який використовувався фігурантами. Загальна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей перевищує 2,5 млн. грн. Триває слідство.

 

За повідомленням начальника ГУ ДФС у Київській області Олексія Кавиліна, за п’ять місяців поточного року платники Київщини перерахували 5,4 млрд. грн.   Зокрема, він підкреслив, що цей показник на 40% або 1,5 млрд. грн. перевищує суму, сплачену у відповідному періоді минулого року.

«За обсягом надходжень до державної скарбниці сплата податку на додану вартість складає майже 48%. Тобто, зі січень-травень платники регіону  спрямували до бюджету 2,6 мільярда гривень. Порівняно з тим самим періодом минулого року, ця сума зросла більш ніж на третину або 653 мільйона гривень. Серед чинників такого зростання – збільшення кількості платників ПДВ: якщо попереднього року станом на 1 червня їхня кількість складала 16 066 суб’єктів господарювання, то цьогоріч це вже 17 491 платник. Зросли і обсяги оподатковуваних операцій. І що найголовніше – максимальна робота з руйнування схем ухилення від оподаткування», - зазначив очільник фіскальної служби області.

Динаміка сплати податку на доходи фізичних осіб зросла на 27% порівняно з січнем-травнем 2018 року. Наразі сплачено 1,2 млрд. грн. із сумою додаткових надходжень у 261 мільйон гривень.  На підтримку збройних сил України зібрано 346 мільйонів військового збору. Темп росту у приведених умовах до відповідного періоду 2018 року складає 125%, що у грошовому еквіваленті дорівнює 69,2 млн. грн. Зі сплати податку на прибуток підприємства  державний бюджет отримав 1,1 млрд. грн., що на 26% або 233 мільйона гривень більше за суму, що надійшла у січні-травні минулого року.

Працівниками відділів митного оформлення Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль» складено з початку року 67 протоколів про порушення митних правил, де предметом правопорушення була валюта, на суму майже 13 млн. грн.

В останньому випадку 50900 доларів США намагалася незаконно вивезти за межі України громадянка Грузії, яка відлітала на батьківщину.

Для проходження митного контролю жінка самостійно обрала спрощену систему – «зелений коридор», де, зокрема, передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою  еквіваленту 10 000 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз’яснення митних правил і порядку використання двоканальної системи та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не зверталася.

Митники поцікавилися у громадянки щодо наявності в неї  готівки, на що вона відповіла, що має близько 50000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці і запропоновано пред’явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було пред’явлено готівку в розмірі 50900 доларів США, що знаходились в бандажному поясі під її сукнею, а також в її сумочці в гаманці.

З виявленої суми пасажирці було пропущено 11150 доларів США (що за курсом НБУ становило 9999 євро).За протоколом про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України вилучено до винесення судом рішення у справі 39750 доларів США.

Довідково: зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою Грузії, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб,  відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником розпочинається з укладення трудового договору (угоди), який оформляється наказом та подання до органу ДФС Повідомлення  про прийняття працівника на роботу за формою, затвердженою постановою Кабміну від 17.06.2015року №413. Повідомлення про прийняття працівника на роботу є обов’язковою умовою правильного оформлення новоприйнятого найманого працівника.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається роботодавцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в  один  із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори (угоди) укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Роботодавці, які використовують найману працю неоформлених працівників і неофіційно виплачують заробітну плату несуть адміністративну, фінансову та кримінальну  відповідальність за порушення трудового та податкового законодавства.

Співробітники податкової міліції та управління контролю за обігом підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області спільно із працівниками Нацполіції ліквідували підпільне виробництво алкоголю та вилучили велику партію фальсифікату.

В рамках проведення операції «Акциз – 2019» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 190 КК України було встановлено, що на території області функціонує підпільний цех, в якому виготовляють, розливають та фасують недоброякісні спиртовмісні лікеро-горілчані вироби.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання 8 тис. 124 літри фальсифікату в коробках типу «Бег-iн-бокс», підробленого під відомі торгові марки загальною вартістю понад 1,8 млн. грн. та обладнання для незаконного виробництва. Загальна вартість вилучених ТМЦ складає майже 2,4 млн. грн.

Триває слідство.

За даними у травні 2019 року, Київською митницею ДФС оформлено
36 910 митних декларацій, що на 10 % більше в порівнянні з травнем 2018 року.

Таким чином, кількість митних декларацій, оформлених у травні 2019 року збільшилася та складає: імпортні – 27 497 (на 13 % більше, ніж рік тому), експортні – 8 202 (на 2 % більше, ніж рік тому), транзитні – 1 230 (на 10 % більше, ніж рік тому).

Загальний обсяг експортно-імпортних вантажів у травні 2019 року становить 386,84 тис. тонн, що на 13 % більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Щодо статистики оформлених митницею карток відмов, то у травні 2019 вона збільшилась на 49 %  в порівнянні з травнем 2018 року.

Співробітниками митниці за травень 2019 року було проведено 1235 митних оглядів, що на 30 % менше, ніж у травні 2018 року.

Кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили митне оформлення в зоні діяльності Київської митниці ДФС, у травні 2019 року збільшилась на 11 % в режимі імпорт та на 17 % в режимі експорт в порівнянні з минулим роком.

Середній час митного оформлення однієї митної декларації у травні 2019 року склав 1 годину 59 хвилин.

Абзацом 2 част.5 ст.1 Закону України від 19.06.2003 № 973 «Про фермерське господарство» встановлено, що фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи – підприємця (далі –ФОП)  і має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно  така ФОП та члени її сім’ї відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-ІІІ. Створення та діяльність сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннямист.8 прим.1 Закону № 973.

Пунктом 291.3 статті 291 ПКУ встановлено, що ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо він відповідає вимогам, встановленим гл.1 ПКУ та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл.1 ПКУ.

Відповідно до п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Згідно з нормами п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

ФОП, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви – абз.7п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями.

Отже, ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає вимогам встановленим гл.1 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку, встановленою для четвертої групи, така особа зобов’язана подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви - Декларацію.

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що з 01 липня 2019 року в Україні запрацює нова модель ринку електроенергії – це пов’язано з набранням чинності ст. 54, 55, 66 – 71, 73 Закону України від 13.04.2017 №2019-УІІІ «Про ринок електричної енергії».

Новий ринок електроенергії характеризується відокремленням діяльності з розподілу та постачання електроенергії, а це впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.

Що зміниться?Так, з 1 липня 2019 року купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюватимуть виробники, електропостачальники, оператори системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Хто є платниками акцизного податку?

Статтею 212 ПКУ визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

- особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- особа — суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- оптовий постачальник електричної енергії;

- виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Хто не сплачує акцизний податок?

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, визначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Що є об’єктом оподаткування?

Нормами ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

- оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії — дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Що не підлягає оподаткуванню?

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).

 

 

За повідомлення начальника ГУ ДФС у Київській області Олексія Кавиліна, податківці Київщини, зокрема, фахівці управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, виявили факт реалізації суб’єктом господарювання слабоалкогольних напоїв  без наявності відповідної ліцензії.  Загальна вартість отриманої партії - 295,5 тис. грн.

Крім того, підприємство зберігало партію алкогольних напоїв на суму 410,8 тис. грн. у місці, відомості про яке не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За порушення норм чинного законодавства щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами платника податків притягнено до відповідальності.

«Результатом вжитих заходів стало поповнення місцевого бюджету Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області на суму у понад 1 мільйон гривень, який сплатило відоме підприємство як штраф за порушення норм чинного законодавства. Наша робота у тому числі спрямована на детінізацію ринку підакцизних товарів, створення рівних умов для всіх його учасників та збільшення надходжень до бюджету – це пріоритетні завдання. Податки мають сплачувати всі, як і дотримуватися норм закону. І вже тим більше – підприємства з всесвітньо відомими іменами», - підкреслив Олексій Кавилін.

 

Головне управління  ДФС у Київській області повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 26.04.2019 №182 «Про внесення змін до наказу МФУ від 14 січня 2019 року №11» Державною казначейською службою України відкрито нові рахунки по наступних платежах:

«22013100» - Плата за ліцензії на виробництво пального;

«22013200» - Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

«22013300» - Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

«22013400» - Плата за ліцензії на право зберігання пального.

Нові бюджетні рахунки, розміщені на офіційному суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Київській області» єдиного веб-порталу ДФС України в розділі «Бюджетні рахунки» (http://kyivobl.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/okremi-storinki/arhiv1/379400.html/), а також у центрах обслуговування платників податків.

 

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що на сьогодні ДФС запроваджено низку електронних сервісів, які розміщені в «Електронному кабінеті».

Використання «Електронного кабінету» дає змогу заощадити кошти та час, фізичні особи  тут можуть сплатити податки в будь-який зручний, у т.ч. неробочий час, це позбавляє необхідності відвідувати центри обслуговування платників, та банківські установи.

За допомогою «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

- об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);

- сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

- розрахунків сум податкових зобов’язань по таких податках;

- стану розрахунків з бюджетом.

          Електронний кабінет забезпечує можливість проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

          Для роботи у приватній частині  «Електронного кабінету» платникам податків необхідно отримати особисті ключі електронного цифрового підпису отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати Запитщодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

 

Перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

 

23 травня 2019 року

 

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що Верховною Радою України 16 травня 2019 відстрочено на три місяці початок терміну дії Закону України від 08.11.2018 № 2612-УІІІ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», яким запроваджені штрафи за керування не розмитненими автомобілями.

Закон № 2612 мав набрати чинності 24 травня, тепер він вступить в дію з 22 серпня 2019. З цієї дати розпочнеться процедура притягнення до відповідальності та накладання штрафів за використання автомобілів на іноземній реєстрації з порушенням митного режиму.

Протягом  додаткових 3 місяців удасться розмитнити ще певну кількість автомобілів на іноземній реєстрації.

Нагадуємо, що пільговий період, протягом якого власники євро блях могли сплатити удвічі менший акцизний податок, завершився 22 лютого 2019. А 22 травня добігав терміну так званий перехідний період, протягом якого євро бляхи можуть вільно пересуватися на євро номерах.

Після цього правоохоронці мали реагувати на всі випадки порушення податкового та митного законодавства, зупиняючи, штрафуючи та відправляючи автомобілі порушників на штраф-майданчики.

Головне управління  ДФС у Київській області  повідомляє, що з 1 липня 2019 набирають чинності ст. 54, 55, 66-71, 73 Закону України від 13 квітня 2017 № 2019-VІІІ «Про ринок електричної енергії», що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.

Починаючи з 1 липня 2019, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператори системи передачі, оператори системи розподілу та трейдери.

Відповідно до п. 212.1 ст.212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є:

- особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

- особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

- оптовий постачальник електричної енергії.

- виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Об'єктами оподаткування є операції з:

- реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

- оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2%, а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії – дати підписання акта прийому-передачі.

З урахуванням викладеного, обов’язок щодо подання декларації акцизного податку виникає по всіх суб’єктах господарювання, у т. ч. при реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (операції не підлягають оподаткуванню) із заповненням додатків 7 та 4.

Податкові зобов’язання акцизного податку декларуються при реалізації електричної енергії, крім операцій, які не підлягають оподаткуванню.

 

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє про набуття чинності з 16 травня 2019 постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2019  №67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів". Постановою  визначено перелік окремих видів зовнішньоекономічних операцій, на які не розповсюджуються граничні строки розрахунків.

Встановленими нормами  передбачено, що  граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:

- імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;

- імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;

- імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;

- експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;

- експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.

Додатково інформуємо, що постанову Правління НБУ №67 опубліковано на офіційному веб-сайті Нацбанку 15.05.2019.

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що з 2 травня 2019 року діють нові рахунки для сплати єдиного соціального внеску.

З цієї дати кошти, які спрямовувались платниками на старі рахунки, не зараховуються і повертаються платникам, як нез’ясовані надходження.

З метою з’ясування достовірності зарахування коштів єдиного внеску на нові рахунки та запобігання виникнення боргу, пропонуємо платникам податків провести звірку з органами ДФС.

 

Інформацію щодо реквізитів рахунків платники податків можуть отримати на офіційному порталі «Територіальні органи ДФС у Київській області» в рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням: http://kyivobl.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki//,та в ЦОПах територіальних органів ДФС у Київській  області, за місцем обліку платників податків.

 

21 травня 2019 року

На Київщині відшкодували державі 13,5 млн. грн. збитків

Cлідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, у квітні поточного року до суду скеровано кримінальне провадження за підозрою фізичної особи у несплаті митних платежів.

Встановлено, що вказана фізична особа шляхом переміщення поза митним контролем придбаних у Туреччині ювелірних виробів із золота у загальній кількості понад 50 кг., які в подальшому реалізувались у спеціалізованих магазинах на території України, ухилилась від сплати митних платежів у сумі 13,5 млн.

Враховуючи, що завдані державі збитки в сумі 13,5 млн. грн. відшкодовано в повному обсязі, судом винесено ухвалу у кримінальному провадженні, якою визнано фізичну особу винуватою та звільнено останню від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням завданих державі збитків.

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись по 31 грудня

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що  з метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян в «Електронному кабінеті»  ДФС працює електронний сервіс із заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді.

Електронні форми податкової декларації про майновий стан і доходи  та приклади її заповнення розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у банері «Деклараційна кампанія 2019» .

Податкова декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків,  в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою повернення  податкової знижки можна за місцем реєстрації по 31 грудня 2019 року включно. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Запрошуємо платників для звірки даних щодо нарахованого земельного податку

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що відповідно до п.п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Разом з тим, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому новее податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

 

СГ, який використовує пальне виключно для власного споживання, вважатиметься особою, що реалізує пальне, якщо він є розпорядником акцизного складу

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що відповідно до норм ПКУ ( у редакції, чинній з 01.07.2019),  з 01.07.2019 платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.
Розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу - п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14ПКУ у редакції, чинній з 01.07.2019.

З 01.07.2019 об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

– отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних (до 01.07.2019 – від інших платників акцизного податку), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

– вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п.213.1.1 п.213.1 ст.213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, установлених ст.229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

 - до акцизного складу;

 - до акцизного складу пересувного;

 - для власного споживання чи промислової переробки;

 - будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

-  у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

  -  при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що є розпорядником акцизного складу.

 

Платники збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що п.п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Відповідно до п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ, перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад про встановлення збору.
 Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.

     Згідно з п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них.
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову тамитну політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

- про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

-  про суми списаного податкового боргу;

- розстрочені і відстрочені суми податкового боргу і грошових зобов’язань платників податків;

- суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Вказана звітність по платниках надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування.

 

ДФС України не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

 

16 травня 2019 року

 

В рамках проведення операції «Акциз-2019» та розслідування кримінального провадження, розпочатого за ч. 3 ст. 204 КК України, співробітниками податкової міліції ГУ ДФС у Київській області спільно із працівниками Нацполіції, під процесуальним керівництвом Прокуратури Київської області припинено діяльність підпільного цеху з виготовлення фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів з недоброякісної сировини на території Київської області.

За результатами проведених заходів з незаконного обігу вилучено та передано на відповідальне зберігання 6 тис. 367 літрів фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів, 800 літрі�