Багатьох життєвих радощів позбавили нас карантинні обмеження. Мабуть, тільки мистецтво здатне оживити барвами сірі будні, згладити негативи сьогодення. Потужним зарядом позитиву, нищівним ударом по негараздах пандемії став у Кагарлику прем’єрний показ вистави місцевого театру «Стороннім В» за п’єсою італійського актора і драматурга Пеппіно де Філіппо «Дон Рафаель-тромбоніст».
У листопаді минулого року в рамках концертної програми з нагоди 50-річчя Будинку культури аматори представили увазі глядачів уривок із цієї вистави. Тоді напередодні події ми подавали анонс: «…Бідний італійський композитор із непомірно роздутим его намагається втриматись за свою мрію про велику сцену під постійними нападами оточуючих з вимогами влаштуватися на роботу. Він не розуміє дочку, постійно конфліктує з дружиною, а друг звинувачує його в усіх лихах. Але несподіваний візит вмить змінює все їхнє життя. Хто ці поважні люди? І чого насправді вони хочуть?» – але відповідь на це питання дізналися аж тільки тепер усі ті, хто прийшов на спектакль. Прийшов і не пошкодував, насолодившись акторською майстерністю і виконавця головної ролі Олексія Любчича, і добре відомих глядачам Вікторії Коваль, Івана Дубового, Віолетти Лазаренко, і яскравих дебютантів Богдана Смичка та Михайла Вашеки, не говорячи вже про Лейлу Джабієву, яка не тільки вишукано зіграла одну з ролей другого плану, а насправді була режисером-постановником цього незабутнього дійства.
Тож заслуженими були і бурхливі овації численних шанувальників театру, і квіти талановитим митцям, і похвальні відгуки в соцмережах, як-от ця:
«Taniya Smychok. Нарешті театр «Стороннім В» показав своє чергове прекрасне творіння. Чудова гра головного героя заворожувала з першої хвилини. Дякую за позитив, ми його так потребуємо в цей час. Ви всі такі чудові! Лейла Джабиева, професіонально і як завжди геніально! Браво акторам!»
І така емоційна оцінка, засвідчую, є щирою правдою.
Варто додати, що мистецький захід пройшов із дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог: на вході здійснювався температурний скринінг, усі глядачі були в масках і прийшли вони згідно із запрошеннями, тож зал не був переповненим.
Але вірю: прийде час, коли карантинні обмеження відійдуть у минуле, зал буде повний ущерть, і ми з нетерпінням чекаємо нових зустрічей із мистецтвом!
Микола СЕМЕНЮК
ФОТОРЕПОРТАЖ:
