Сотні років Різдвяні дні для жителів Кагарлика були великим святом, але з січня 1944 року, коли саме на Різдво наше місто було визволене від фашистів, ці дні набули особливої урочистості.
Фашистська окупація Кагарлика тривала з серпня сорок першого по січень сорок четвертого. Протягом двох із половиною років жорстокі окупанти топтали нашу рідну землю, грабували, винищували мирних людей. Близько 6 тисяч жителів району були вивезені в Німеччину на підневільну працю, понад 15 тисяч – знищено, замучено.. Здавалося, що кінця й краю не буде цим стражданням. А чужинці збиралися господарювати в нас вічно, зробивши українців, які ще вижили, своїми покірними рабами.
Але марними були їхні сподівання. Поступово наростав рух опору німецьким окупантам. Вже у вересні 1942 року в Кагарлику діяв підпільний обласний комітет партії, очолюваний Іваном Сергієнком. Та в січні 1943 року підпільників було заарештовано і розстріляно. Близько 750 своїх мешканців, знищених катами, не дорахується Кагарлик по війні. Ще 8 тисяч жителів Кагарличчини покладуть свої голови на фронтах Великої Вітчизняної. Лиха вість не оминула жодної оселі.
Вічна пам'ять вам, дорогі земляки, чиїм життям заплачено за наше мирне сьогодення, хто на вівтар Перемоги над фашизмом поклав своє життя.
Напередодні 69-ї річниці визволення рідного міста від фашистської окупації кагарличани за участю керівництва району і міста, ветеранів війни зібрались на мітинг у міському парку, де в роки воєнного лихоліття вороги здійснювали масові розстріли. До підніжжя Меморіалу Слави, де був запалений символічний Вічний вогонь, учасники мітингу поклали квіти. Перед присутніми виступили голова районної ради Віктор Бевз, міський голова Олександр Панюта, ветеран війни Лідія Салій. Хвилиною мовчання вшанували кагарличани пам’ять про полеглих на фронтах війни, тих, хто боровся з ворогами в тилу, мирних громадян, закатованих фашистами.
У своєму виступі Кагарлицький міський голова підкреслив:
– Час не зітре з пам’яті народу історичного подвигу покоління наших дідів і прадідів, які винесли на своїх плечах важкий тягар Великої Вітчизняної війни, складні часи відбудови народного господарства, заклавши тим самим фундамент нинішньої незалежності України.
Дорогі ветерани – колишні фронтовики, підпільники, партизани, – ваш подвиг – це історія. Ваша мужність завжди надихатиме на захист миру ще не одне покоління. Ми бажаємо вам міцного здоров’я, щастя і активного довголіття! Низький вам уклін.
Микола Семенюк
